Чи можуть обвинувачені у справах про довічне ув’язнення вимагати суд присяжних: КСУ вивчає норму КПК

Другий сенат Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Мальцева Максима Вячеславовича.

Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак поінформував, що заявник  звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність Конституції України частину десяту статті 615 Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно з оспорюваним приписом Кодексу «кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, крім здійснення кримінального провадження у суді, в якому до моменту введення воєнного стану та набрання чинності цією частиною було визначено склад суду за участю присяжних».

Суддя-доповідач виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника. Він зазначив, що на розгляді в Олександрівському районному суді міста Запоріжжя перебуває кримінальне провадження стосовно Мальцева М. В., якого обвинувачено у вчиненні кримінальних правопорушень, визначених частиною другою статті 28, частиною другою статті 111, частиною першою статті 14, частиною другою статті 258, частиною другою статті 263-1 Кримінального кодексу України.

У січні 2026 року Мальцев М. В. подав до суду клопотання про здійснення кримінального провадження стосовно нього судом у складі двох суддів та трьох присяжних. Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у задоволенні зазначеного клопотання відмовив.

Суб’єкт права на конституційну скаргу твердить, що частина десята статті 615 Кодексу «не відповідає вимогам статті 3 Конституції України щодо обов’язку створення належного правового механізму захисту конституційних прав і свобод особи, зокрема забезпечення права на розгляд кримінального провадження судом присяжних у справах, де можливе призначення довічного позбавлення волі».

Автор клопотання також вважає, що оспорюваний припис Кодексу порушує «принцип верховенства права та конституційної ієрархії норм», «принцип рівності перед законом, гарантований статтею 24 Конституції України», а також нівелює «конституційну роль народу у здійсненні правосуддя, що прямо суперечить статті 124 Конституції України».

Крім того, Мальцев М.В. зазначає, що частина десята статті 615 Кодексу не відповідає пункту 1 частини другої, частині четвертій статті 129 Основного Закону України, оскільки «виключає одну з конституційно визначених форм судочинства, не залишаючи особі можливості реалізувати своє право на суд присяжних2. На його думку, «таке законодавче обмеження порушує баланс між формами судочинства, зменшує рівень процесуальних гарантій сторони захисту, суперечить конституційній засаді рівності учасників судового процесу».

Суддя також повідомив, що для забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Другим сенатом Конституційного Суду України обґрунтованого рішення він направив запити, зокрема, до органів державної влади, Української Гельсінської спілки з прав людини та закладів вищої освіти. Про зміст висловлених позицій буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.

Дослідивши матеріали справи, Другий сенат КСУ перейшов до закритої частини пленарного засідання.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.