Чи має право вітчим дитини з інвалідністю на відстрочку — рішення суду

16:50, 4 червня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Комісія не врахувала фактичне виховання дитини з інвалідністю, що стало підставою для скасування її рішення.
Чи має право вітчим дитини з інвалідністю на відстрочку — рішення суду
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Полтавський окружний адміністративний суд розглянув адміністративний позов військовозобов’язаного до комісії територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.

Обставини справи №440/6888/25

Позивач звернувся до суду з вимогою визнати протиправними дії комісії щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 5 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також зобов’язати комісію оформити таку відстрочку.

Позивач обґрунтовував вимоги тим, що перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю неповнолітньої дитини з інвалідністю з дитинства підгрупи «А» та спільно з дружиною виховує цю дитину. У січні 2025 року йому було надано відстрочку до 8 травня 2025 року, проте протоколом комісії від 11 квітня 2025 року № 13 у подальшому відмовлено в оформленні відстрочки з підстави відсутності родинного зв’язку з дитиною з інвалідністю. 24 квітня 2025 року позивач повторно звернувся із заявою про надання відстрочки, проте рішення за цією заявою комісією не прийнято.

Комісія територіального центру комплектування та соціальної підтримки у відзиві на позов просила відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що позивач є вітчимом неповнолітньої дитини з інвалідністю, а тому не має права на відстрочку відповідно до пункту 5 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Судом встановлено, що 28 червня 2024 року між позивачем та матір’ю дитини зареєстровано шлюб. У свідоцтві про народження дитини відомості про батька внесені відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (за вказівкою матері). Дитина має підтверджену інвалідність з дитинства підгрупи «А». Дружина позивача перебуває на диспансерному обліку з психічним захворюванням. Дід дитини помер, баба є пенсіонером і проживає окремо. Позивач спільно з дружиною виховує неповнолітню падчерку, що підтверджується довідками про склад сім’ї.

Що вирішив суд

Полтавський окружний адміністративний суд задовольнив позов частково, вийшовши за межі позовних вимог.

Суд визнав протиправним та скасував рішення комісії територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оформлене протоколом від 11 квітня 2025 року № 13, в частині відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 5 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Суд також визнав протиправною бездіяльність комісії щодо неприйняття рішення за заявою позивача від 18 квітня 2025 року (вхідний № 1881 від 24 квітня 2025 року) та зобов’язав комісію розглянути зазначену заяву і прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

У задоволенні іншої частини позовних вимог суд відмовив.

Суд дійшов висновку, що позивач, як вітчим, який проживає однією сім’єю з неповнолітньою падчеркою з інвалідністю та бере участь у її вихованні та утриманні за відсутності реального участі біологічного батька, має право на відстрочку. Суд врахував тяжкість захворювання дитини, стан здоров’я матері дитини та фактичні обставини спільного проживання та виховання.

Суд зазначив, що рішення комісії не відповідало критеріям обґрунтованості, оскільки не врахувало всіх обставин, що мають значення для справи. Крім того, комісія порушила процедуру, відмовивши у відстрочці замість скасування раніше наданої.

Рішення ґрунтується на нормах Конституції України, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560, та положеннях Сімейного кодексу України щодо прав та обов’язків вітчима.

Суд також керувався практикою Верховного Суду щодо критеріїв обґрунтованості рішень суб’єктів владних повноважень.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Виступ Генерального прокурора Руслана Кравченка на Ministerial Dialogue Group