Уряд вніс до Ради законопроект про скасування актів виконаних робіт — економію бізнесу оцінюють у 20 млрд грн на рік

Кабмін зареєстрував у парламенті законопроект 14023-1 про внесення змін до Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Ним, як раніше анонсувала прем’єр-міністр Юлія Свириденко, планується скасувати акти виконаних робіт. Перед цим вона провела відповідні зустрічі з бізнесом.

«Урядовий законопроект скасовує обов’язкове підписання акту виконаних робіт для оплати послуг у безготівковій формі, як підтвердження отримання послуги. Такі норми полегшать українським компаніям співпрацю з європейськими бізнес-партнерами. Оцінюємо сумарну економію українського бізнесу за рахунок цієї новації на рівні 20,2 млрд грн на рік» – зазначила Юлія Свириденко.

Спілка українських підприємців зауважила, що реєстрація нового урядового законопроекту є важливим кроком на шляху до дерегуляції, свідчить про поступове врахування потреб бізнесу та прагнення до спрощення умов ведення бізнесу в Україні.

Законопроектом пропонується ч. 2 другу статті 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» доповнити нормою, відповідно до якої первинний документ, який містить відомості про постачання послуги, оплаченої в безготівковій формі, повинен містити обов’язкові реквізити, визначені абзацами 2-5 ч. 2 цієї статті (назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції тощо), та може не містити інформацію про посаду, прізвище і особистий підпис особи, відповідальної за здійснення такої господарської операції сторони замовника послуги.

Як вказує уряд, на практиці суб’єкти господарювання часто стикаються з труднощами при документальному оформленні господарських операцій з постачання послуг, зокрема щодо підписання первинних документів обома сторонами та їх належного зберігання.

Відсутність на первинному документі одного з підписів обмежує визнання такого документу належним первинним документом, що використовується для цілей бухгалтерського та податкового обліку.

Такі випадки призводять до непорозумінь із контролюючими органами, судових спорів і, як наслідок – невиправданого збільшення адміністративного навантаження на бізнес.

Особливо актуальним це є для малого і середнього бізнесу, який не завжди має можливість оперативно узгоджувати підписи з усіма контрагентами, особливо у випадках відсутності суперечностей щодо факту виконання робіт чи послуг.

Пропоновані зміни дозволять врегулювати на законодавчому рівні можливість застосування односторонньо підписаних первинних документів (виконавцем послуг) для оформлення операцій постачання послуг, якщо інше не визначено умовами договору.

У випадках, коли послуга здійснюється за дистанційною або автоматизованою моделлю взаємодії (наприклад, підписання актів через електронні сервіси, електронний документообіг або одностороннє складення актів виконавцем послуг), така вимога ускладнює ведення обліку та не відповідає сучасній бізнес-практиці.

Також у e-commerce, логістиці та онлайн-освіті відсутній фізичний контакт з клієнтом, тому двостороннє підписання актів виглядає застарілим і нереалістичним.

У багатьох країнах (ЄС, США, Канада) одностороннє фіксування факту виконання послуги (наприклад, через системний лог, підтвердження користувача в акаунті, доставку за трек-номером) вважається достатнім доказом виконання зобов’язань у разі відсутності заперечень від клієнта.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Законодавче врегулювання одностороннього підписання актів є не лише необхідним кроком назустріч бізнесу, а й логічною відповіддю на сучасні цифрові виклики. Така реформа посилить захист виконавців, пришвидшить обіг коштів в економіці та підвищить прозорість взаєморозрахунків.

Слід зауважити, що в жовтні 2022 року група народних депутатів, серед яких Ярослав Железняк, вже реєструвала законопроект 8125 про скасування актів виконаних робіт. Як писала «Судово-юридична газета», тоді пропонувалося внести зміни до статті 882 Цивільного кодексу, яка регулює передання та прийняття робіт.

Як зазначали автори, практика використання актів виконаних робіт залишилася тільки у країнах колишнього СРСР (Білорусь, РФ, Казахстан). Натомість, жодна розвинута економіка світу (США, країни ЄС, Велика Британія) на сьогоднішній день не використовує акти виконаних робіт. Крім того, у Європейському Союзі свого часу підрахували, що перехід на уніфікований та стандартизований електронний інвойс дозволить економити до 40 млрд євро щорічно.

Згідно із розрахунками Центру соціально-економічних досліджень – CASE Україна витрати для середньостатистичного підприємства на оформлення актів виконаних робіт (наданих послуг) сягають 2000 – 4000 грн. на місяць, а в масштабах економіки зайві витрати підприємців сягають до 34 млрд грн на рік (близько 0,6% довоєнного ВВП). Розвиток електронного документообігу також не надто суттєво зменшує часові витрати на роботу з актами виконаних робіт, оскільки саме формування документів та їх погодження, як і раніше, вимагає значних часових затрат як з боку виконавця, так і з боку замовника. Також частина контрагентів за будь-яких умов вимагають паперову копію актів і наполягають на обміні документами засобами стандартного поштового зв’язку (або кур’єром). Відповідно до опитування, проведеного CASE Україна, 74% власників та керівників підприємств позитивно оцінюють можливість відмови від використання актів виконаних робіт.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.