В Єврокомісії вважають, що Україна може далі проводити реформи, не чекаючи офіційних кроків від ЄС щодо вступу

Україні ніхто не заважає і далі проводити реформи, зокрема антикорупційні, які вимагаються для вступу до ЄС, не чекаючи офіційного відкриття ЄС перемовних кластерів. Про це заявила єврокомісар з питань розширення Марта Кос в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна».

«Звичайно, процес вступу має як технічну, так і політичну складові, але з технічної частини ми вже можемо просуватися. Зараз Україна також здатна реалізовувати реформи. Наприклад, у першому кластері вже підготовлено три дорожні карти. Ми маємо план дій щодо національних меншин.

Нам не потрібно чекати формального запуску наступних етапів — адже головна вимога процесу вступу — це трансформація, і ця трансформація можлива. Реформи можуть впроваджуватися без проходження кожного формального кроку процедури. Водночас, звичайно, ми працюємо над пошуком рішень, аби забезпечити необхідну одностайність тоді, коли вона буде потрібна» – заявила Марта Кос.

На питання стосовно того, що не лише прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, а й ще кілька країн (за даними Politico, це Франція, Нідерланди та Греція) виступають проти плану президента Європейської ради Антоніу Кошти з обходу угорського вето, Марта Кос зазначила, що «ми повинні серйозно ставитися до занепокоєнь держав-членів».

«Але знову ж таки — Україна виконала свої зобов’язання. На мою думку, виконала їх у повному обсязі. Тепер слово за державами-членами та Радою — саме вони мають дати «зелене світло», аби ми не втратили цей надзвичайно важливий імпульс» – додала вона.

Стосовно того, чи є взагалі якісь часові рамки для того, аби для України був відкритий хоча б перший кластер перемовин, Марта Кос заявила, що «не стала б встановлювати часові рамки».

«Щодо пошуку рішення з Угорщиною, я не можу сказати, коли саме це станеться — тим більше, що ми можемо почати впроваджувати реформи вже завтра», вважає вона.

Як відомо, 3 роки тому, влітку 2022 року, Україна отримала статус кандидата на вступ до Євросоюзу. У червні 2024 року було оголошено про початок переговорів про вступ до ЄС. Далі Єврокомісія розпочала скринінг відповідності українського законодавства праву ЄС. 30 вересня 2025 року Україна завершила процес скринінгу. Це означає, що ЄС може розпочати відкриття переговорів за окремими главами та кластерами. Наразі Україна повністю готова до цього, втім, питання поки не виноситься для офіційного прийняття рішення європейськими партнерами.

Як писала «Судово-юридична газета», голова Європейської ради Антоніу Кошта запропонував іншим лідерам ЄС розглянути зміну правил ЄС щодо голосування за відкриття переговорних кластерів, таким чином обійшовши вето прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана на подальші кроки стосовно вступу України.

Втім, на саміті 1 жовтня у Данії лідери ЄС не підтримали цей план. Як повідомляє Politico, справа не лише у позиції Орбана. Так, зміна правил з одностайного голосування країн-членів ЄС на кваліфіковану більшість буде означати, що це правило згодом можна застосувати і до інших ситуацій.

Спротив має місце з боку низки країн ЄС, включно з Францією, Нідерландами та Грецією.

Ці країни стурбовані тим, що, змінюючи правила вступу, вони також обмежать свої можливості блокувати заявки на членство, які вони вважають проблемними. Наприклад, грекам важливо показати, що вони можуть затримати переговори про членство Туреччини, так само як болгари хочуть мати можливість поставити крапку у відносинах із Північною Македонією, а хорвати — заблокувати Сербію.

Ще більшою проблемою є те, що для зміни правил необхідна згода всіх 27 країн-членів, включно з Угорщиною.

«Якби нам довелося змінити чи вдосконалити процес прийняття рішень, це також довелося б вирішувати одноголосно, що сьогодні видається неможливим», — цитує представника адміністрації президента Франції Еммануеля Макрона Politico.

Видання нагадує, що Париж історично виступав проти вступу Туреччини до ЄС. Ще у 2018 році Макрон заявляв президенту Туреччини Реджепу Ердогану, що в заявки Анкари немає жодних шансів.

Те ж саме стосується Болгарії, яка хоче мати можливість заблокувати вступ Північної Македонії до блоку, або Хорватії, яка історично виступала проти вступу Сербії.

«Публічно лідери ЄС можуть виступати проти блокування Угорщиною України. Але за зачиненими дверима багато хто вважає це зручним прикриттям для власних інтересів», підсумувало видання.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.