Уряд заклав можливість вилучення з публічного Реєстру тих судових рішень, де фігурують критично важливі суб’єкти

Як відомо, громадськість свого часу виступила проти прийняття закону, яким пропонувалося виключити з публічної частини Єдиного державного реєстру судових рішень ті рішення, де зокрема згадуються критично важливі підприємства, а також ті, де згадуються ТЦК і порушення військового обліку (законопроект 7033-д).

Врешті прийняття окремого закону вже може не знадобитися.

Адже уряд постановою №1257 затвердив порядок обмеження доступу до інформації щодо підприємств, установ та організацій, який передбачає можливість закриття даних у невизначеному переліку публічних реєстрів.

Цей порядок регулює процес таким чином, що залишає можливість і для закриття у публічній частині Реєстру тих судових рішень, де фігурують певні підприємства, установи та організації.

Останні можуть звернутися до Міноборони із письмовим запитом про тимчасове обмеження доступу до інформації, оприлюдненої у публічних електронних реєстрах та на електронних інформаційних ресурсах.

Оскільки сам перелік реєстрів та ресурсів у постанові не вказаний, то важливим тут є визначення поняття «оприлюднення», яке дав у цьому порядку уряд.

Так, для цілей цього порядку:

• оприлюдненням вважається розміщення у відкритому доступі інформації як на платній, так і безоплатній основі
• але оприлюдненням не вважається надання доступу до інформації за умови попередньої ідентифікації отримувача такої інформації за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП).

Тобто, не буде «оприлюдненням» інформації у тих реєстрах, де доступ отримується через КЕП. До прикладу, для отримання даних з реєстру нерухомості потрібен КЕП.

Все, до чого доступ отримується без КЕП – оприлюднення. 

При цьому слід нагадати, що загальний доступ громадян до Реєстру судових рішень здійснюється вільно, без КЕП.

Отже, за логікою уряду – розміщення судового рішення, де фігурує таке критично важливе підприємство чи установа, вже є оприлюдненням. Таким чином, підприємство, установа чи організація, які відповідно до постанови №76, підпадають під ознаки критичних, можуть просити Міноборони про обмеження доступу до інформації про них у Реєстрі судових рішень.

Таке власне тлумачення урядом терміну «оприлюднення» закладає підвалини до того, аби інформацію в Реєстрі судових рішень стосовно певних підприємств закрили. Технічно може йтися і про вилучення певних справ з публічної частини Реєстру судових рішень.

У постанові йдеться про закриття даних щодо підприємств, установ, організацій, які:

• визначені критично важливими для функціонування економіки в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу
• або критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період.

Такі суб’єкти звертаються до Міноборони із запитом, в якому мають вказати зокрема

• вичерпний перелік публічних електронних реєстрів та електронних інформаційних ресурсів (або конкретної інформації із таких публічних електронних реєстрів та електронних інформаційних ресурсів), щодо яких у підприємства є потреба в тимчасовому обмеженні доступу до інформації про нього;
• вичерпний перелік суб’єктів господарювання недержавної форми власності, зокрема постачальників електронних комунікаційних послуг, за допомогою веб-сайтів (веб-порталів та інших веб-ресурсів) та (або) інших електронних ресурсів (зокрема мобільних додатків) яких здійснюється оприлюднення інформації (постачальник послуг), щодо якої в підприємства є потреба в тимчасовому обмеженні доступу;
• копію наказу про визначення підприємства критично важливим (крім випадків, коли відповідний наказ був виданий Міноборони).

У разі коли отриманий запит відповідає вимогам, Міноборони не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня його отримання звертається шляхом надсилання листа в електронній формі до постачальника послуг, визначеного в запиті, про необхідність забезпечення ним тимчасового обмеження доступу до інформації.

Крім того, порядок передбачає, що підприємство зобов’язане поінформувати Міноборони про позбавлення його статусу критично важливого не пізніше ніж протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем ухвалення уповноваженим органом відповідного рішення (крім випадків, коли відповідний наказ був виданий Міноборони). Втім, санкцій за таке «неінформування» порядок не передбачає.

До того ж, порядок передбачає, що для відновлення оприлюднення інформації, щодо якої було здійснено обмеження доступу, постачальник послуг повинен отримати відповідного листа Міноборони. Як бути, якщо відповідний лист «загубиться» або взагалі не дійде до постачальника – відповіді на це питання порядок не містить.

Слід також зауважити, що уряд, приймаючи цю постанову, послався на статтю 9 закону про оборону, а не на профільні закони, які регулюють функціонування реєстрів.

Не виключено, що таке регулювання від Кабміну спричинить певний хаос, адже уряд не передбачив чіткої процедури погодження обмеження інформації, не визначив, які саме дані підлягають закриттю, про які реєстри йдеться тощо, надавши широку дискрецію Міноборони, яке фактично самостійно визначатиме, що закривати в публічних реєстрах, а що – ні.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.