Верховна Рада розгляне зміни до закону про санкції – будуть враховувати рішення іноземних держав

Парламентський комітет з питань національної безпеки рекомендував прийняти відразу в цілому як закон законопроект Кабміну 14002 про внесення змін до закону про санкції.

Зокрема, пропонується додати нову підставу для застосування санкцій України – «згідно з рішенням уповноваженого органу іноземної держави про застосування обмежувальних заходів (санкцій) у зв'язку зі збройною агресією проти України, якщо це не суперечить національним інтересам».

Міністерству закордонних справ пропонується надати повноваження ініціативно виносити на розгляд РНБО пропозиції щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій на підставах:

• резолюції Генеральної Асамблеї та Ради Безпеки ООН;
• рішення та регламентів Ради ЄС щодо забезпечення національних інтересів та національної безпеки України;
• фактів порушень Загальної декларації прав людини, Статуту ООН;
• рішення уповноваженого органу іноземної держави про застосування обмежувальних заходів (санкцій) у зв’язку із збройною агресією проти України, якщо це не суперечить національним інтересам України.

Також пропонується у статті 5 закону про санкції передбачити, що рішення про скасування санкцій приймається органом, що прийняв рішення про їх застосування, у разі якщо застосування санкцій привело до досягнення мети їх застосування або на підставі резолюцій Генасамблеї та Ради Безпеки ООН, рішень та регламентів Ради ЄС щодо забезпечення національних інтересів та національної безпеки України, рішення уповноваженого органу іноземної держави, ухваленого у зв’язку із збройною агресією проти України, якщо це не суперечить національним інтересам України, у разі застосування, внесення змін до санкцій.

Як зазначає МЗС в поясненнях, наразі пропозиції щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій виносяться на розгляд РНБО Верховною Радою, Президентом, Кабміном, Нацбанком, СБУ.

Тобто, МЗС не має повноважень для винесення ініціативно пропозицій про застосування санкцій. Через це процедури є тривалими (щонайменше протягом року з моменту їх прийняття в ООН та ЄС).

Крім того, представники Єврокомісії неодноразово наголошували на необхідності імплементації усіх обмежувальних заходів та санкційних режимів ЄС до моменту вступу України в ЄС. До того ж, Україна на періодичній основі має надавати інформацію про досягнутий прогрес в рамках Пакета розширення ЄС.

Головне науково-експертне управління парламенту висловило низку зауважень до законопроекту.

Так, змінами до ч. 1 ст. 3 Закону пропонується віднести до підстав для застосування санкцій «рішення уповноваженого органу іноземної держави про застосування обмежувальних заходів (санкцій) у зв’язку із збройною агресією проти України, якщо це не суперечить національним інтересам України».

«Така пропозиція видається дещо сумнівною, оскільки не враховує як основні положення національного законодавства, так і проблеми можливого її практичного застосування», зазначили у ГНЕУ.

«Пропозиція розглядати будь-яке рішення органу будь-якої іноземної держави, на підставі якого було накладено санкції на окремих осіб або держави, апріорі закладає основи щодо визнання Україною легітимності таких рішень. І незважаючи на певне застереження у законопроекті, що це рішення має бути прийнято у зв’язку із збройною агресією проти України та не суперечити національним інтересам України, необхідно враховувати, що воно може мати певні невідповідності із національним законодавством (наприклад, щодо захисту права власності, щодо видів санкцій, які встановлені в Законі).

Адже орган іноземної держави приймає рішення про застосування обмежувальних заходів (санкцій), зважаючи на власні національні інтереси, які можуть не відповідати інтересам України, та в межах своєї правової системи» – підкреслили у ГНЕУ.

Окрім того, проектом передбачається, що підставами для зміни та скасування таких санкцій є також рішення уповноваженого органу іноземної держави, ухваленого у зв’язку із збройною агресією проти України, якщо це не суперечить національним інтересам України, у разі застосування, внесення змін до санкцій з цієї підстави.

Тобто, фактично, без рішення уповноваженого органу іноземної держави РНБО не зможе розглянути можливість зміни чи скасування таких санкцій, що теж може не відповідати державній політиці, національним інтересам, а також мати певні суперечності із принципом державного суверенітету, вказали експерти ГНЕУ.

«На нашу думку, імперативність відповідних рішень може розглядатись виключно у площині реалізації двосторонніх міждержавних відносин між Україною та іноземною державою, належним чином унормованих відповідним міжнародним договором» – підсумували у ГНЕУ.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.