Комісія розглянула нові заяви про встановлення факту полону: юристи вказують на прогалини процедури та ризики для родин
Підтвердження факту полону має критичне значення для родин захисників і цивільних, адже від цього статусу залежить доступ до соціальних виплат, компенсацій та державних програм підтримки. 26–27 листопада Комісія при Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури розглянула чергові заяви щодо осіб, про яких тривалий час немає достовірної інформації.
Нормативна база: як працює постанова №1074
Процедура регулюється постановою Кабінету Міністрів №1074 від 1 грудня 2023 року, яка визначає порядок подання заяв, коло заявників та перелік допустимих доказів. Для ухвалення рішення Комісія аналізує дані Генштабу, ГУР, Координаційного штабу та міжнародних гуманітарних організацій.
Основні проблеми процедури, на які вказують правники
Юристи та правозахисники наголошують: попри наявність нормативної бази, процедура має суттєві недоліки.
1. Відсутність чітких критеріїв доказів.
У постанові немає конкретних стандартів, які визначають, коли інформація є достатньою. Це створює ризики різної практики в ідентичних ситуаціях.
2. Оскарження лише через суд.
Комісія не передбачає апеляційного механізму, тому родини змушені звертатися до суду, що може затягнути отримання виплат на місяці.
3. Перетин із процедурою встановлення факту безвісти зникнення.
Якщо доказів полону недостатньо, родини змушені проходити дві процедури окремо, що збільшує навантаження та витрати часу.
4. Неповний обмін даними між органами.
Інформація міжнародних гуманітарних організацій часто надходить із затримками, що ускладнює та сповільнює ухвалення рішень.
Позиція Комісії
Олексій Рябикін, заступник міністра та голова Комісії, вказує, що процедура встановлення факту полону є складною через різницю між правовими категоріями «позбавлення свободи» і «полон» у гуманітарному праві. За словами Рябикіна, не всі випадки, коли особу утримують у неволі, можуть одразу кваліфікуватися як полон.
«Факт позбавлення свободи не завжди дорівнює факту полону. Ми зобов’язані дотримуватися міжнародних критеріїв, тому інколи потрібні додаткові підтвердження, щоб встановити саме факт полону», — наголосив Рябикін в інтерв’ю LB.ua.
За словами Рябикіна, це пояснює причини, чому в окремих випадках родини вимушені подавати повторні заяви або доносити додаткові матеріали. Рябикін також підкреслює, що не всі дані міжнародних гуманітарних організацій доступні державним органам одразу, що створює затримки в розгляді.
Попри це, громадські організації закликають запровадити апеляційний механізм, а міжнародні партнери наголошують на важливості дотримання гуманітарного права. Наслідки прогалин — ризик неоднакової практики, збільшення судових спорів та можливі затримки у виплатах, що посилює напруженість серед родин полонених і може призвести до додаткових витрат бюджету, якщо суди масово скасовуватимуть рішення комісії.
«Судово-юридична газета» розповідала, які дії треба зробити родині, якщо військовослужбовець зник безвісти або перебуває в полоні.
Автор: Марія Долинська, юрист
Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.
