Верховна Рада готується скасувати житловий кодекс та Закон про приватизацію житла: що готують на зміну

Верховна Рада готується до ухвалення Закону про основні засади житлової політики (законопроект № 12377 від 06.01.2025). До другого читання вже подана порівняльна таблиця 

З його ухваленням втратять чинність Житловий кодекс України та Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду".

Проте Головне науково-експертне управління попереджає: аналіз поданого проекту дозволяє зробити висновок, що він за своїм змістом не є новим кодексом, в якому системно та комплексно регулюються житлові відносини у повному обсязі, а є «рамковим» актом, в якому визначаються засади правового регулювання відповідних суспільних відносин, які деталізуватимуться як у інших законах, що регулюватиме певні аспекти житлових відносин, так і у відповідних підзаконних нормативно-правових актах.

Щодо скасування Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» ГНЕУ зазначає, що до проекту не надано статистичної інформації щодо державного та комунального житла, яке залишилось неприватизованим. Річ у тому, що в умовах, коли у державному житловому фонді та житловому фонді територіальних громад залишається лише службове та соціальне житло, правовий статус неприватизованого державного та комунального житла залишається невизначеним, що може негативно позначитися на забезпеченні житлових прав громадян, які проживають у жилих приміщеннях, які входять до складу неприватизованого житла.

Законопроектом пропонується запровадити облік усього житлового фонду України в Єдиній інформаційно-аналітичній житловій системі, про яку розповідаємо трохи нижче. Це стосується як державного, так комунального і приватного секторів, а також безхазяйного чи відумерлого майна.

Відомості з існуючих реєстрів (Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, інших інформаційно-комунікаційних системах державної форми власності) вноситимуться автоматично через електронну взаємодію.

Решту внесуть уповноважені суб'єкти: органи влади для державного фонду, місцеве самоврядування для житлового фонду територіальних громад, власники для приватного.

Кабінет Міністрів України разом з органами місцевого самоврядування буде зобов’язаний протягом 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом забезпечити проведення обліку наявного житла державного житлового фонду та житлового фонду територіальних громад шляхом внесення інформації про житло до Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи.

Для територій, які на дату набрання чинності цим Законом віднесені до територій можливих бойових дій та для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, територій активних бойових дій проведення обліку здійснюється протягом 12 місяців відповідно з дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, або завершення тимчасової окупації.

Організацію обліку житлового фонду на території відповідних територіальних громад забезпечать виконавчі органи сільських, селищних, міських рад. 

При цьому буде припинено ведення державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, а для обліку житла створюється Єдина інформаційно-аналітична житлова система.

Мета її створення - забезпечення збирання, накопичення, обліку, обробки, зберігання та захисту інформації та документів про:

1) осіб, які можуть скористатися державною підтримкою в реалізації права на житло, стан її отримання;

2) механізми державної підтримки реалізації права на житло, в тому числі умови державних та місцевих програм, що передбачають реалізацію механізмів державної підтримки реалізації права на житло;

3) житло;

4) операторів доступного житла;

5) житлово-будівельні та житлові кооперативи, їх членів, а також про будинки таких кооперативів. 

Підключення, доступ та користування системою буде безкоштовним. Проте за видачу витягів, довідок доведеться платити. 

Інформація, внесена до Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи, буде відкритою і загальнодоступною, крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків, реквізитів документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України та документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, місця проживання особи, інших персональних даних.

На останнє звернуло увагу Головне .юридичне управління Верховної Ради, яке у Зауваженнях до проекту Закону України про основні засади житлової політики (реєстраційний № 12377) зазначило, що тим самим проектом закладається можливість ознайомлення, в тому числі з інформацією з обмеженим доступом непередбаченою кількістю осіб. Це в тому числі стосуватиметься інформації стосовно осіб, які належать до кадрового складу розвідувальних органів України та/або обіймають посади, перебування на яких пов’язане з державною таємницею у зв’язку з безпосереднім здійсненням такими особами оперативно-розшукової, контррозвідувальної, розвідувальної діяльності, що нестиме загрозу національній безпеці України. 

Також, внаслідок реалізації положень законопроекту конфіденційна інформація необмеженого кола фізичних осіб оброблятиметься невизначеним колом суб'єктів у невизначених законом обсягах протягом невизначених законом строків, і відповідна обробка персональних даних не буде передбачуваною та прогнозованою (щодо способів та обсягу) для володільців персональних даних, що: 

не відповідає частині другій статті 32 Конституції України, згідно з якою "не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини";

не враховує:

правові позиції Конституційного Суду України, висловлені зокрема у його Рішенні від 11 жовтня 2018 року № 7-р/2018, практику Європейського суду з прав людини,

вимоги: статті 12 Загальної декларації прав людини, статті 17 Міжнародного Пакту про громадські та політичні права, статті 8 Конвенції Ради Європи про захист прав людини та основоположних свобод (кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції), статті 8 Хартії фундаментальних прав Європейського Союзу і статті 16 Договору про функціонування Європейського Союзу (кожна особа має право на захист своїх персональних даних), Конвенції Ради Європи "Про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних", Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/679 від 27 квітня 2016 року "Про захист фізичних осіб у зв'язку з опрацюванням персональних даних і про вільний рух таких даних, та про скасування Директиви 95/46/ЄС (Загальний регламент про захист даних)" (захист фізичних осіб під час опрацювання персональних даних є фундаментальним правом), принципів 3 та 7 "Зберігання інформації" Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (87)15; 

не узгоджується з положеннями статті 6 Закону України "Про захист персональних даних". 

Таким чином, право на захист своїх персональних даних, яке є основоположним правом людини і охороняється Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, за такої редакції законопроекту може бути порушено, що є неприпустимо з огляду на вимоги зазначених вище актів. 

На думку ж ГНЕУ, наслідком втрати чинності Житловим Кодексом стане:

• поява прогалин у правовому регулюванні житлових відносин (наприклад, щодо використання для тимчасового проживання гуртожитків (ст. ст. 127-1321 );
• забезпечення схороності житлового фонду, його експлуатації та ремонту (ст. ст. 175-188); зникає заборона на надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру (ст. 6);
• з втратою чинності ЖК виселення членів сім’ї може стати проблематичним;
• скасовуються вимоги, що ставляться до житлових приміщень, зокрема, йдеться про припис ст. 50 ЖК, за яким «особам похилого віку, а за висновком лікувально-профілактичного закладу також відповідним категоріям осіб з інвалідністю і хворих на їх прохання жилі приміщення надаються на нижніх поверхах або в будинках з ліфтами» тощо, що може негативно позначиться на рівні захисту житлових прав громадян України.

Автор: Тарас Лученко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.