Обов’язкове страхування волонтерів можуть зробити формальністю — у Раді розкритикували законопроєкт
В реаліях сьогодення захист волонтерів, що працюють у зонах бойових дій, тих, хто, ризикуючи, допомагає фронту та цивільним – життєво необхідна потреба. Верховна Рада спробувала законодавчо закріпити обов’язкове державне страхування життя та здоров’я волонтерів. Але законопроєкт № 13515, що мав стати основою захисту для помічників фронту, виявився доволі суперечливим і потребує суттєвого перегляду механізмів захисту.
Головне науково-експертне управління виявило у документі низку правових колізій, прийшовши до висновку, що у поточному вигляді проєкт не лише не гарантує виплат, а й вступає у пряме протиріччя з чинним законодавством про страхування та бюджетним кодексом. Як результат — законопроєкт повернуто на доопрацювання.
Проєкт має на меті забезпечити за кошти держбюджету обов'язкове державне страхування життя, здоров'я та працездатності волонтера від нещасного випадку під час надання волонтерської допомоги в районі здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони. Ініціатива страхування – стратегічно важлива, але сам проєкт не витримує критики експертів і потребує роботи над ним.
Почнемо з логічних суперечностей документу: проєктом пропонуються зміни до ч. 4 ст. 1 Закону «Про волонтерську діяльність», де зазначено, що державна підтримка волонтерства «може» здійснюватися шляхом страхування. Водночас у самій назві та тексті пропонується запровадити «обов’язкове» страхування.
Експерти ГНЕУ зауважують, що використання слова «може» перетворює страхування з обов'язку держави на її право. Як наслідок – невідворотні ситуації, коли страхування називається «обов’язковим», але залежить від волі чиновників, що відкриває шлях до зловживань та вибіркового застосування норми.
Крім того, проєкт містить поняття «обов’язкове державне страхування», яке наразі відсутнє у Законі України «Про страхування». Чинне законодавство використовує інші конструкції, і запровадження нової термінології без узгодження з базовим законом створює правову колізію.
Проєкт не визначає, хто саме виступатиме страховиком. Якщо це держава безпосередньо, то це суперечить статусу страховика як фінансової установи, а якщо держава лише оплачує поліс, то термін «державне страхування» є некоректним — мова має йти про «страхування за рахунок бюджетних коштів».
Щодо фінансування, то проєктом пропонується фінансувати страхування за рахунок резервного фонду, скорочення видатків на обслуговування боргу або грантів. ГНЕУ звертає увагу на необхідність дотримання вимог ст. 27 Бюджетного кодексу України щодо надання належного фінансово-економічного обґрунтування проєкту та реальних джерел для покриття видатків.
Крім того, ГНЕУ слушно зауважує, що стаття 6 чинного Закону «Про волонтерську діяльність» вже передбачає одноразову грошову допомогу у розмірі 500 прожиткових мінімумів у разі загибелі волонтера. Законопроєкт не містить відповіді: чи страхові виплати будуть здійснюватися додатково до цієї допомоги, чи замість неї? Без уточнення цього моменту виникає ризик дублювання виплат, або ж блокування виплат через правові спори.
Прийняття законопроєкту, що передбачає страхування та захист волонтерів – за задумом крок у вірному напрямку, от тільки такі кроки потребують належного дороговказу. На сьогодні проєкт № 13515 не готовий, оскільки має не тільки презентувати ідею страхування за рахунок бюджетних коштів, а й чітко розкрити механізм фінансування і перетворити «можливість» страхування на реальний державний обов'язок.
Проєкт № 13515 потребує ґрунтовної переробки і для його впровадження необхідно: узгодити термінологію, визначити конкретне джерело фінансування та розмежування вже існуючі виплати і нові страхові.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
