Блокування транзиту та заборона повернення платежів – Рада ініціює нові повноваження для митних органів

12:00, 29 січня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Верховна рада готує нові правила гри для підсанкційного бізнесу – митниця отримає право відмовляти у прийнятті декларацій та оформленні товарів.
Блокування транзиту та заборона повернення платежів – Рада ініціює нові повноваження для митних органів
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Уряд готує чергові зміни до Митного кодексу. Проєкт Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань у зв’язку із застосуванням санкцій № 14396 передбачає перетворення митниці на санкційний орган, надавши митникам безпрецедентні інструменти контролю.

Законопроєкт вносить суттєві зміни до Митного кодексу України, спрямовані на посилення механізмів виконання державних санкцій. Документом передбачено впровадження автоматизованого обміну інформацією Державним реєстром санкцій та іншими державними інформаційними ресурсами для оперативного виявлення порушників.

Тобто, митний орган отримує дані про санкції в режимі реального часу через електронну взаємодію з Державним реєстром санкцій та ЄДР. І якщо до компанії застосовані санкції у виді блокування активів або обмеження торгівельних операцій - митниця відмовляє у прийнятті митної декларації, або декларації тимчасового зберігання, у митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, чи транспортних засобів, а товари залишаються на складі без повернення авансових платежів та надміру сплачених митних платежів.

Заборона на повернення авансових платежів – норма, що породжує законодавчі суперечності. Якщо до особи застосовано санкції і митні платежі їй не повертаються, це можна класифікувати як безоплатне вилучення активів у позасудовому порядку, що прямо суперечить ст. 41 Конституції України.

Також за наявності обґрунтованих підстав (в проєкті не зазначено, які саме підстави вважаються обґрунтованими) митні органи мають право надсилати запити уповноваженим органам, зокрема за кордон, щодо надання інформації про зовнішньоекономічні операції, суб’єктів, що потрапляють під приціл санкцій.

Якщо після завершення оформлення митниця надішле запит за кордон і виявлять порушення санкцій, це не вважатиметься неналежним виконанням обов'язків посадовими особами. По факту, це відкритий простір для можливого пропуску товарів дійсно підсанкційного бізнесу.

Що стосується оскарження рішень митних органів щодо санкцій, то чинним Митним Кодексом передбачено виключно судовий порядок оскарження. Враховуючи навантаження на судову систему, і кількість судових позовів, що будуть виникати внаслідок застосування санкцій на митниці, бізнес буде очікувати на рішення судів роками, а тим часом товар чи кошти будуть залишатися заблокованими. А якщо на додачу розглянути норму, що передбачає використання інформації з Реєстру санкцій у ручному чи напівавтоматичному режимі (до повної технічної реалізації автоматичного обміну), стає зрозумілим, що без технічних помилок, та ризиків людського фактора не обійтись. Наразі проєктом не запроваджено оперативного і дієвого способу адміністративного оскарження, навіть у таких випадках.

Боротьба з підсанкційним бізнесом, дійсно важлива ініціатива, але не коштом бізнесу, що працює з міжнародними контрагентами та ризикує випадково потрапити під обмеження торгівельних операцій. Проєкт суттєво обмежує права на захист і знімає потенційну відповідальність з митників.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший