Верховний Суд підтвердив виправдувальний вирок лікарці, яку звинувачували в незаконній видачі рецептів з наркотичними засобами
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 953/5793/23 погодився із виправдувальним вироком лікарю за частинами 1, 2 ст. 319 Кримінального кодексу України.
Згідно з обвинувальним актом, лікар-психіатр приватного медичного закладу досудовим розслідуванням обвинувачувалася в тому, що вона, здійснила незаконну видачу спеціальних рецептурних бланків форми № 3 (ф3) для виписування наркотичних та психотропних засобів, а саме: рецепти на право одержання лікарського засобу, що містить наркотичний засіб чи психотропну речовину, який є документом суворої звітності, за таких обставин.
Слідство нарахувало аж 21 факт незаконної видачі спеціальних рецептурних бланків форми №3 (фЗ) для виписування наркотичних та психотропних засобів 11 особам.
Такі дії були кваліфіковані за ч. 1 ст. 319 КК, як незаконна видача рецепта на право придбання наркотичного засобу з корисливих мотивів та за ч. 2 ст. 319 КК, як незаконна видача рецепта на право придбання наркотичного засобу з корисливих мотивів, вчинене повторно.
Проте вироком Київського районного суду м. Харкова від 03 грудня 2024 року обвинувачувана була визнана невинуватою у пред`явленому обвинуваченні у зв`язку з недоведеністю, що в діянні обвинуваченої є склад кримінальних правопорушень.
Харківський апеляційний суд ухвалою від 10 липня 2025 року вирок місцевого суду залишив без змін.
У касаційній скарзі прокурор просив скасувати ухвалу апеляційного суду в зв`язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону та неправильним застосування закону України про кримінальну відповідальність і призначити новий розгляд у цьому суді.
Перевіряючи законність виправдувального вироку, Верховний Суд погодився з висновками апеляційного суду про те, що місцевий суд дотримався законодавства. У вироку було чітко сформульовано чому обвинувачення визнане недоведеним, та наведено мотиви, з яких суд відкинув докази сторони обвинувачення.
Ключовим для цієї справи стало питання корисливого мотиву, який є обов’язковою ознакою складу злочинів, передбачених частинами 1 і 2 статті 319 КК України. Верховний Суд зазначив: ані під час судового розгляду, ані на стадії апеляції прокурор не довів, що обвинувачувана отримувала грошові кошти або іншу матеріальну вигоду саме за видачу рецептів на наркотичні засоби.
Судами встановлено, що пацієнти сплачували кошти на рецепції медичних закладів за консультації, а лікарка отримувала фіксовану заробітну плату, яка не залежала від кількості виданих рецептів. Дані Пенсійного фонду, накази про прийняття та звільнення з роботи, а також показання самої обвинуваченої підтвердили відсутність будь-яких премій, надбавок чи фінансової зацікавленості у видачі рецептів.
Верховний Суд також визнав безпідставними твердження прокурора про обізнаність обвинуваченої щодо перебування пацієнтів у програмі замісної підтримувальної терапії в інших закладах. Суд звернув увагу, що у 2021 році законодавство не передбачало жодних реєстрів чи механізмів перевірки такої інформації, а встановити цей факт лікар міг виключно зі слів пацієнта. Доказів того, що пацієнти повідомляли про участь у замісної підтримувальної терапії в інших клініках, матеріали провадження не містять.
Крім того, у справі наявні висновки спеціалістів, які підтверджують, що пацієнти мали відповідні медичні показання для призначення препаратів у межах замісної підтримувальної терапії. Це, на переконання суду, свідчить про наявність у лікарки обґрунтованих підстав для видачі рецептів з огляду на встановлені діагнози та клінічний стан пацієнтів.
Автор: Тарас Лученко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
