Робоча група назвала посадові оклади працівників судів та знайшла проблему із судовим збором
Реформа оплати праці в судах та аномалії судового збору були в центрі уваги робочої групи з питань забезпечення належного фінансування судової влади в Україні.
Після набрання чинності змін до Закону України «Про державну службу» очікувалося системне підвищення оплати праці державних службовців, зокрема в апаратах судів та патронатних службах. Проте практична реалізація цих норм оголила низку структурних проблем: різниця в оплаті між категоріями працівників зберігається, фінансові ресурси залишаються обмеженими, а механізми виконання законодавчих вимог — фрагментарними.
У зв’язку з переглядом рівнів посад державних службовців передбачалося підвищення посадових окладів у судах першої інстанції та інших судових установах.
У ході дискусії ДСА були озвучені конкретні цифри, що демонструють новий рівень оплати праці для ключових посад у різних інстанціях в 2026 році:
Помічник судді місцевого загального суду - 19634 грн.
Помічник судді апеляційного суду - 24 834 грн.
Головний спеціаліст місцевого загального суду - 13 633 грн
Головний спеціаліст апеляційного суду - 23 464 грн.
Для працівників місцевих загальних судів застосований підвищуючий коефіцієнт.
Для працівників апеляційних судів діють окремі коефіцієнти, визначені постановами КМУ №1112 (для держслужбовців) та №1113 (для помічників суддів).
Нагадаємо, Постанова Кабміну № 1113 Деякі питання оплати праці працівників патронатних служб у системі правосуддя на період воєнного стану була прийнята 10 вересня 2025 року.
Згідно цієї Постанови на період воєнного стану застосовується додатковий коефіцієнт підвищення до посадових окладів працівників патронатних служб у системі правосуддя, визначених додатком 6 до Умов оплати праці працівників патронатних служб у державних органах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 р. № 1112 “Про умови оплати праці працівників державних органів, на яких не поширюється дія Закону України “Про державну службу”, у такому розмірі:
працівників патронатних служб Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України - 1,45;
працівників патронатних служб апеляційних судів, окружних адміністративних, господарських судів - 1,3;
працівників патронатних служб місцевих загальних судів - 1,25.
На період воєнного стану здійснювати преміювання працівників органів системи правосуддя, зазначених у пункті 1 цієї постанови, у розмірі, що не перевищує 30 відсотків їх посадового окладу з урахуванням додаткового коефіцієнта підвищення.
Однак у практичному вимірі працівники апаратів судів поки що не відчули істотних змін. Січень 2026 року закривався по старих розмірах посадових окладів.
Одночасно, стало відомо, що, за наведеними даними, розмір посадового окладу секретаря судового засідання в одному з місцевих судів становив 13 500 грн, з подальшим коригуванням до 13 600 грн., тобто збільшився аж на 100 гривень.
Проблема судового збору: чому мільйонні повернення стали тягарем для Верховного Суду
Окремо в рамках засідання було піднято системну проблему, пов'язану з судовим збором, яка створює значне організаційне та фінансове навантаження на Верховний Суд.
Питання полягає в тому, що закон дозволяє повертати судовий збір у випадку відмови у відкритті касаційного провадження. Однак, за фактичною процедурою, Верховний Суд, відмовляючи у відкритті, вже виконує значну роботу з аналізу справи, тобто "касаційна функція" частково виконується. Таким чином, судовий збір, який мав би частково компенсувати цю роботу, повертається. Останнім часом цю роботу адмініструє безпосередньо Верховний Суд, хоч раніше це робило казначейство. За останній рік Верховний Суд повернув приблизно 67 мільйонів гривень судового збору на підставі приблизно 7 000 звернень. Для обробки цього обсягу документів було створено окремий відділ у Верховному Суді, де працює 9 співробітників.
Найбільша частка звернень – 60% – надходять від державних органів (найактивніша – Державна податкова служба). Вони подають касаційні скарги, часто завідомо не маючи шансів на успіх за чинною практикою Верховного Суду. Державний орган сплачує судовий збір, потім Верховний Суд аналізує касаційну скаргу, відмовляє у відкритті провадження.
Близько 30% – це звернення юридичних осіб, здебільшого банків, по кредитним спорам, які, знаючи практику, також можуть використовувати механізм подачі касації для затягування процесів.
Лише 7% звернень надходять від фізичних осіб.
Тобто, стримуюча функція судового збору не виконується.
Автор: Тарас Лученко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
