Франція закріпила таємницю консультацій корпоративних юристів: рішення Конституційної ради

У Франції Конституційна рада визнала такими, що відповідають Конституції положення Закону про конфіденційність юридичних консультацій штатних юристів, сформулювавши два застереження щодо його тлумачення.

За законодавством Франції застереження щодо тлумачення — це техніка, яка дозволяє визнати норму конституційною за умови її застосування виключно у визначений судом спосіб. Таке тлумачення є обов’язковим для всіх державних органів та судів.

Конституційна рада (орган конституційного контролю Франції) розглянула запит понад 60 депутатів парламенту щодо норми закону, яка запроваджує режим конфіденційності для юридичних консультацій, підготовлених штатними юристами підприємств.

Справа у тому, що Закон № 71-1130 від 31 грудня 1971 року про реформу деяких судових та юридичних професій був доповнений новою статтею 58-1. Ця нова норма передбачає, що за певних умов юридичні консультації, підготовлені штатними юристами та членами їхніх команд, є конфіденційними.

Під захист конфіденційності підпадають юридичні консультації, які містять висновок або пораду щодо застосування норми права та підготовлені юристами, які відповідають певним умовам щодо диплома (ступінь магістра права або еквівалент) та професійної підготовки з питань етики.

Консультації, на які поширюється конфіденційність, за загальним правилом та з урахуванням контрольних повноважень Європейського Союзу, не можуть бути предметом вилучення або обов’язкової передачі третім особам, включаючи французькі або іноземні адміністративні органи, у межах процедур або спорів у цивільних, господарських чи адміністративних справах.

Проте закон передбачає, що ця конфіденційність не діє у кримінальних та податкових справах, а також може бути знята судом за певних умов у межах інших процедур.

Підприємство-роботодавець штатного юриста може зняти конфіденційність документів.

Депутати-заявники вказували, що ці положення надмірно обмежують контрольні повноваження певних адміністративних органів, перешкоджаючи їм отримувати доступ до певної інформації, необхідної для їхніх місій, та змушуючи їх звертатися до судді з питань свобод та тримання під вартою для зняття цієї конфіденційності. На їхню думку, за відсутності достатніх гарантій, передбачених законодавцем, це призведе до порушення економічного публічного порядку, конституційних цілей щодо належного здійснення правосуддя та пошуку правопорушників, а також фундаментальних принципів трудового права.

Крім того, вони запевняли, що законодавець надав юридичним консультаціям, підготовленим штатними юристами, захист вищий за той, яким користуються адвокати та інші професійні юристи на підставі професійної таємниці. Це, на їхню думку, призведе до необґрунтованої різниці у поводженні між штатними юристами та регульованими юридичними професіями, що порушує принцип рівності перед законом.

Також вони звинувачували законодавця в тому, що він не визначив достатньо чітко документи, на які поширюється конфіденційність, посилаючись на поняття «юридична консультація», яке є розмитим та невизначеним. Крім того, застерігаючи «контрольні повноваження органів Європейського Союзу», він не уточнив, чи діє конфіденційність консультацій штатних юристів проти національних органів, коли останні діють з метою забезпечення дотримання норм права Європейського Союзу. Це призведе до порушення конституційного принципу  доступності та зрозумілості закону.

Рішення Конституційної ради відхиляє ці претензії, проте із застосуванням застережень щодо тлумачення двох пунктів тексту.

Рада передусім зазначила, що, запроваджуючи цю конфіденційність, законодавець мав на меті надати керівним органам підприємств можливість отримувати внутрішні юридичні висновки, що сприяють дотриманню ними чинних норм права, що відповідає цілям суспільного інтересу.

Далі Рада взяла до уваги різні гарантії, якими оточена запроваджена конфіденційність.

Зокрема, було зазначено:

• конфіденційність обмежена лише чітко визначеними юридичними консультаціями;
• зловмисне посилання на конфіденційність карається у кримінальному порядку;
• закон не запроваджує жодного імунітету у сфері кримінального переслідування, не змінює законних зобов'язань підприємств та не перешкоджає адміністративним органам отримувати доступ до будь-яких інших документів підприємства (контрактів, рішень органів управління тощо), які свідчать про порушення права.

Наостанок Рада сформулювала застереження щодо тлумачення (1) стосовно механізму зняття конфіденційності.

По-перше, щодо адміністративних процедур: закон уточнює, що під час перевірки на підприємстві адміністративний орган може залучити судового виконавця для вилучення консультації, щодо якої заявлено конфіденційність. Орган може звернутися до судді з питань свобод та тримання під вартою у двох випадках:

якщо вважає, що документ не відповідає умовам конфіденційності, або

якщо вважає, що конфіденційність має бути знята, оскільки документ має на меті полегшити або спонукати до вчинення порушень.

Конституційна рада уточнила, що ці положення мають тлумачитися як такі, що дозволяють адміністративному органу використовувати цей механізм також у межах його права на запит документів (droit de communication). Тобто навіть без проведення фізичного обшуку орган може звернутися до судді, якщо йому безпідставно відмовляють у наданні документа через посилання на конфіденційність. Також конфіденційність не може перешкоджати повноваженням органів, визначених органічними законами.

По-друге, щодо цивільних або господарських спорів: закон передбачає, що якщо на конфіденційність посилаються під час виконання заходів зі збору доказів, голова суду, який призначив ці заходи, може розглянути спір щодо цієї конфіденційності.

У цьому пункті Рада винесла нове застереження: голова суду має право наказати зняти конфіденційність юридичної консультації не лише тоді, коли не дотримано формальних умов, а й коли виявиться, що документ має на меті полегшити або спонукати до вчинення правопорушення чи порушення прав третіх осіб. Таким чином, Конституційна рада зрівняла повноваження суддів у цивільних справах із повноваженнями суддів у адміністративних процедурах.

Автор: Тарас Лученко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.