Понад 30 млрд грн «відмито» через дропів: Держфінмоніторинг розкрив масштаби злочинних схем

В Україні виявили масштабну мережу відмивання коштів: лише за п’ять місяців 2025 року проаналізовано понад 29 тисяч банківських рахунків, а загальна сума «брудних» операцій сягнула 30,81 мільярда гривень. І це, за оцінками фахівців, лише верхівка айсберга у боротьбі з так званими «дропами» — грошовими мулами, через яких проходять тіньові фінансові потоки та які руйнують фінансову систему країни.

Про це йдеться у відповіді Державної служби фінансового моніторингу України на офіційний запит «Судово-юридичної газети».

Отримані редакцією дані свідчать не лише про безпрецедентні масштаби використання підставних осіб для легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, але і про активізацію роботи державних органів у напрямі виявлення та блокування відповідних схем. Зокрема, спільними зусиллями із суб’єктами первинного фінансового моніторингу, Держфінмоніторинг постійно проводить системний аналіз проведення клієнтами банківських установ фінансових операцій, які можуть бути пов’язані із злочинною діяльністю. Однак, значний інтерес викликають результати останнього розслідування.

Масштаби злочинної схеми

Держфінмоніторингом у період з серпня по грудень 2025 року досліджувалися фінансові операції по більш ніж 29 000 рахунків, проведених за участю 80 276 фізичних осіб. Зокрема, проведені фінансові операції пов’язані із вчиненням дій спрямованих на легалізацію (відмивання) доходів отриманих, попередньо, злочинним шляхом. Під час проведення аналітичного дослідження великої кількості фінансових потоків встановлено, що грошові кошти на загальну суму 30,81 млрд грн використано як інструментарій у легалізації злочинних схем. Ці цифри свідчать про масовість проблеми: тисячі звичайних громадян, можливо несвідомо, стають частиною злочинних мереж, ризикуючи власною репутацією та свободою.

Що таке «дропи» та як працює механізм «дропування»

«Дропи» або «грошові мули» – це системна загроза виведенню грошових коштів із реального сектору національної економіки держави.

Механізм «дропування» полягає в наступному: особа, яка є клієнтом банківської установи, надає власну банківську картку, яка емітована до рахунку, у користування третім особам, які в подальшому проводять фінансові операції, що мають характерні ознаки транзитності та схемності. У подальшому, грошові кошти знімаються готівкою або перераховуються на інші рахунки осіб, які приймають участь у злочинній схемі. Таким чином, особа, яка виступає організатором протиправного механізму, надає вказівки щодо подальшого спрямування грошових коштів, однак при цьому також отримує обумовлений відсоток.

«Дропи» як загроза національній економіці

У період правового режиму воєнного стану для фінансової системи країни особливо гостро постає проблематика відстеження грошових коштів, попередньо отриманих злочинним шляхом. Таким чином, механізм подолання системи «дропування» повинен виступати випереджувальним елементом фінансового моніторингу. Держфінмоніторингом відповідно до покладених завдань та повноважень у фінансовій системі моніторингу впроваджується механізм акумулювання та систематизації інформації, попередньо отриманої від суб’єктів первинного фінансового моніторингу, з метою фіксування осіб, які можуть бути причетні до вчинення протиправних дій, спрямованих на легалізацію грошових коштів.

Держфінмоніторинг за допомогою централізованого механізму класифікації клієнтів-осіб продовжує боротьбу з особами – «дропами», які є фінансовим тягарем у фінансовій системі нашої держави. Експерти зазначають, що такі операції не лише підривають економіку, але й фінансують тіньові схеми, включаючи можливе ухилення від оподаткування чи навіть підтримку тероризму. Питання залишається відкритим: чи вдасться владі остаточно зламати цей ланцюг?

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.