Мінцифри пропонує обмежити доступ до інформації в реєстрах: навіщо вони це роблять

Мінцифри розмістило для громадського обговорення на власному на сайті проєкт постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання обмеження доступу до публічних електронних реєстрів”.

Проєкт постанови підготовлено на підставі пункту 8 розділу І та пункту 4 розділу ІІ “Прикінцеві положення” Закону України від 21 серпня 2025 р. № 4576-IX “Про внесення змін до Цивільного кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей надання відомостей публічних електронних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, та деяких інших публічних електронних реєстрів”.

Зазначеним Законом передбачено розроблення Кабінетом Міністрів України порядку обмеження доступу до публічних електронних реєстрів у частині інформації про юридичних осіб, а також інших відомостей, доступ до яких може створювати ризики для національної безпеки і оборони України.

Основними положеннями проєкту постанови є:

• Затвердження Порядку обмеження доступу до публічних електронних реєстрів у частині інформації (відомостей) про юридичних осіб, а також інших відомостей, пов’язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони;
• Внесення змін до Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141; Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127; Порядку ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051;
• визначення публічних електронних реєстрів, у яких можуть застосовуватися обмеження (зокрема Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру, реєстрів об’єктів права інтелектуальної власності);
• встановлення видів доступу до відомостей (загальний і спеціальний) та визначення випадків їх обмеження;
• деталізація технічних та організаційних заходів, що забезпечують реалізацію таких обмежень держателями реєстрів тощо.

Держатель Державного реєстру речових прав на нерухоме майно обмежує доступ до інформації про адресу об’єкта нерухомого майна та кадастровий номер земельної ділянки, а також можливість пошуку за адресою обʼєкта нерухомого майна та кадастровим номером земельної ділянки в електронній формі, зокрема з використанням сервісної послуги у формі прикладного програмного інтерфейсу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Протягом строку дії правового режиму воєнного стану та протягом одного року після його припинення чи скасування доступ до пошуку відомостей у Державному реєстрі прав за кадастровим номером земельної ділянки та адресою об’єкта нерухомого майна надається виключно правоволодільцю.

Держатель Державного земельного кадастру обмежує загальний та спеціальний доступ до відомостей про правоволодільців земельних ділянок, кадастровий номер земельної ділянки, цільове призначення земельної ділянки, зокрема на Публічній кадастровій карті. При наданні загального доступу до відомостей державного земельного кадастру (зокрема, за допомогою Публічної кадастрової карти) інформація про координати поворотних точок меж земельних ділянок подається з обмеженням точності відображення до одного знака після коми.

На період воєнного стану та протягом одного року після його припинення чи скасування відомості з Державного земельного кадастру оприлюднюються на офіційному веб-сайті Держгеокадастру та на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних без інформації про суб’єкта права власності на земельну ділянку, кадастрові номери земельних ділянок та їх цільового призначення.

На період воєнного стану та протягом одного року після його припинення чи скасування витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку не має містити відомості про суб’єкта права власності на будь-яку земельну ділянку в межах державного кордону, кадастровий номер та цільове призначення земельної ділянки.

На період воєнного стану та протягом одного року після його припинення чи скасування не підлягають оприлюдненню такі відомості Державного земельного кадастру щодо земельних ділянок:

кадастровий номер, координати поворотних точок меж із точністю їх відображення більше одного знака після коми, цільове призначення (категорія земель, вид цільового призначення земельної ділянки в межах певної категорії земель);

щодо суб’єкта права власності на земельну ділянку: для фізичних осіб (громадян України, іноземців, осіб без громадянства) - прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);

для юридичної особи (резидента та нерезидента) - найменування, податковий номер;

щодо суб’єкта речового права на земельну ділянку: для фізичної особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства) - прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);

для юридичної особи (резидента та нерезидента) - найменування, податковий номер.

Обмежать загальний та спеціальний доступ до інформації про об’єкти права інтелектуальної власності (зокрема винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, компонування напівпровідникових виробів та інші об’єкти інтелектуальної власності), пов’язані з національною безпекою, їхніх власників/володільців у наступних реєстрах:

Державного реєстру патентів України на винаходи,

Державного реєстру патентів України на корисні моделі,

Державного реєстру України компонувань напівпровідникових виробів,

Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг,

Державного реєстру України географічних зазначень,

Державного реєстру патентів України на промислові зразки,

Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір,

Державного реєстру договорів, які стосуються права автора на твір.

Обмеження доступу здійснюється на підставі листа Міноборони про підтвердження необхідності такого обмеження, зокрема під час реєстрації авторського права/права інтелектуальної власності. Для отримання такого листа суб’єкт авторського права/права інтелектуальної власності звертається до Міноборони з обґрунтуванням доцільності такого обмеження. Після отримання листа Міноборони про підтвердження доцільності обмеження, субʼєкт авторського права/права інтелектуальної власності подає такий лист держателю реєстру.

Свою ініціативу розробник законопроєкту пояснює наступним.

Одними з пріоритетних цілей для атак ворога є об’єкти нерухомості підприємств оборонно-промислового комплексу – виробничі потужності, склади комплектуючих, готової продукції, ремонтні майданчики та пов’язаний із ними персонал. Інформація про місцезнаходження таких об’єктів є легкодоступною в публічних електронних реєстрах і може бути використана противником для планування ударів, диверсій та інших протиправних дій. Відтак існуючі механізми доступу до інформації в публічних електронних реєстрах є недостатніми для мінімізації зазначених ризиків, що зумовлює необхідність встановлення порядку обмеження доступу до окремих відомостей із урахуванням принципу пропорційності, захисту законних прав користувачів та забезпечення безперервності функціонування реєстрів.

Інформація з реєстрів забезпечує точну просторову ідентифікацію об’єктів на місцевості та може бути використана для визначення місць розташування об’єктів критичної інфраструктури, підприємств оборонно-промислового комплексу, логістичних вузлів, енергетичних об’єктів, а також інших об’єктів, що мають значення для забезпечення обороноздатності держави.

Застосування вибіркового підходу до обмеження доступу до відомостей про адреси об’єктів нерухомого майна, зокрема шляхом приховування таких відомостей виключно щодо підприємств оборонно-промислового комплексу або інших об’єктів, пов’язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони, створює ризик їх непрямої ідентифікації, оскільки сам факт обмеження доступу може слугувати ознакою належності відповідного об’єкта до відповідної категорії.

Таким чином, обмеження доступу до інформації про адреси об’єктів нерухомого майна щодо всіх юридичних осіб це найбільш ефективний спосіб запобігання такій ідентифікації та забезпечення належного рівня захисту національної безпеки і оборони України.

Також, розкриття інформації з державних реєстрів у сфері інтелектуальної власності щодо об’єктів, пов’язаних із забезпеченням національної безпеки, та їхніх власників або володільців може призвести до розголошення чутливих технологічних рішень, напрямів розробок і кола суб’єктів, залучених до оборонних або суміжних проектів, та може завдати істотної шкоди охоронюваним законом інтересам з огляду на таке:

-інформація про адреси об’єктів нерухомості та кадастрові номери земельних ділянок у поєднанні з іншими відомостями у відкритому доступі дозволяє з високою точністю визначати місцезнаходження потенційних цілей для ураження або диверсій;

-можливість пошуку таких відомостей в електронній формі, у тому числі з використанням прикладних програмних інтерфейсів, значно спрощує масове збирання та аналітичну обробку інформації;

-відомості Державного земельного кадастру про координати меж земельних ділянок із високою точністю можуть бути використані для навігації, коригування вогню або планування диверсій;

Проєкт акта торкається не лише бізнесу, а й фізичних осіб. Тут автори посилаються на Закон України «Про захист персональних даних», зазначаючи, що відкритість ПІБ разом із точною адресою майна порушує принцип ненадмірності.

- Конфіденційність: Стаття 11 Закону «Про інформацію» відносить адресу до конфіденційних даних.

- Захист прав: Обмеження доступу до адрес громадян реалізує їхнє право на приватність, яке в умовах війни набуває особливого значення.

Розголошення даних про власників патентів та технологічні рішення у поєднанні з адресами дозволяє ворогу ідентифікувати:

• напрями оборонних розробок;
• коло суб'єктів, залучених до військових проектів;
• точні координати виробничих ліній.

Запропоновані обмеження не передбачають повного припинення доступу до реєстрів та спрямовані виключно на мінімізацію безпекових ризиків.

Дія вищезазначених положень не поширюється на доступ до інформації суб’єктів електронної взаємодії.

Нагадаємо, що під ними розуміють власника (держателя) електронного інформаційного ресурсу, який уклав договір про приєднання до системи “Трембіта” та забезпечує електронну інформаційну взаємодію з іншими суб’єктами електронної взаємодії через систему “Трембіта” та може розміщувати сервіси та підсистеми на шлюзах безпечного обміну учасників системи “Трембіта” (Порядок  електронної (технічної та інформаційної) взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 р. № 606).

Автор: Тарас Лученко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.