Скасування порогу, податок при оплаті та звільнення від ПДВ посилок до 45 євро: Кабмін схвалив реформу

Як вже писала «Судова-юридична газета»  Кабінет Міністрів України 30 березня 2026 року схвалив пакет із трьох законопроєктів, серед яких «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій електронної торгівлі податком на додану вартість».

Законопроєкт є частиною системної реформи, яка, за позицією Міністерства фінансів, спрямована на детінізацію економіки, вирівнювання умов конкуренції та гармонізацію законодавства з правом ЄС і стандартами ОЕСР.

Основний напрям — інтеграція електронних платформ у систему адміністрування ПДВ.

Ключови зміни до Податкового кодексу щодо оподаткування операцій електронної торгівлі податком на додану вартість

Нові визначення: закріплення ролі електронних платформ

Вводиться нова категорія осіб — ті, що здійснюють діяльність за правилами дистанційного продажу товарів. До цієї категорії прямо віднесено:

• підприємство електронного інтерфейсу;
• посередника такого підприємства.

При цьому законопроєктом не формується автономне визначення цих понять у Податковому кодексі, а відсилає до Митного кодексу України.

Окремо деталізується поняття «постачання товарів», яке охоплює не лише класичний продаж, а й передачу права розпорядження, обмін, дарування і передачу за рішенням суду, передачу матеріальних активів за договорами фінансового лізингу.

Також уточнюється, що до товарів відносяться електрична та теплова енергія, газ, вода, повітря, охолодження та кондиціювання.

Нові платники податку та відповідальні особи

Проєктом пропонується визначити, що у разі ввезення товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях обов’язок із нарахування та сплати ПДВ покладається на оператора поштового зв’язку або експрес-перевізника.

Також проєктом встановлюється, що у випадку дистанційного продажу товарів відповідальною особою є підприємство електронного інтерфейсу.

Додатково передбачається, що якщо таке підприємство є нерезидентом, обов’язок переходить до посередника, визначеного таким підприємством.

Проєктом фактично створюється нову конструкцію платника ПДВ.

Таким чином, платник ПДВ більше не обмежується продавцем або імпортером — з’являється функціональний платник залежно від моделі операції.

Об’єкт оподаткування

Проєктом пропонується включити до об’єкта оподаткування постачання товарів, що ввозяться на митну територію України, зокрема товарів, фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, якщо вони надходять фізичній особі через міжнародні відправлення.

Місце постачання товарів: нове правило для e-commerce

Проєктом встановлюється спеціальне правило, за яким місцем постачання товарів, ввезених у межах дистанційного продажу, визнається місце їх перебування на момент завершення доставки одержувачу — фізичній особі.

Фактично проєкт вводить спеціальну норму для дистанційного продажу.

Це правило відходить від класичних підходів визначення місця постачання і прив’язує його до логістичного завершення операції.

Момент виникнення податкових зобов’язань

Проєктом пропонується визначити, що датою виникнення податкових зобов’язань у разі дистанційного продажу є дата отримання коштів підприємством електронного інтерфейсу.

Окремо передбачено, що у випадку нерезидентного електронного інтерфейсу база оподаткування та сума податку визначаються в іноземній валюті (євро або долар США).

Датою виникнення зобов’язань при імпорті через поштові відправлення пов’язується з поданням митної декларації.

Перегляд пільг та звільнень

Проєктом передбачається виключення норм, які встановлювали неоподаткування ввезення товарів до 150 євро.

Натомість вводиться новий підхід:

• звільнення для товарів, придбаних за правилами дистанційного продажу;
• окреме звільнення для товарів вартістю до 45 євро.

Це означає, що сама категорія «дрібних посилок» більше не виключається з-під оподаткування.

Податковий кредит і податкові накладні

Проєктом пропонується надати особам, які здійснюють дистанційний продаж товарів, право на формування податкового кредиту.

Також встановлюється обов’язок складати податкові накладні за такими операціями.

Фактично платформи прирівнюються до класичних платників ПДВ.

Валютні правила

Проєктом уточнюється, що для визначення податкових зобов’язань застосовується офіційний курс валюти, встановлений на момент подання митної декларації.

Проєктом пропонується деталізувати застосування валютного курсу:

• для митних платежів і ПДВ при імпорті застосовується курс НБУ на 0 годин дня подання митної декларації;
• окремо уточнюється застосування курсу для операцій дистанційного продажу товарів.

Також вводиться спеціальне правило щодо визначення податкових зобов’язань для операцій, пов’язаних із електронною торгівлею.

Колізії та потенційні зони ризику

1. Подвійна модель сплати ПДВ

З одного боку, проєктом передбачається сплату ПДВ платформою на етапі оплати.

З іншого — зберігається механізм, коли податок може бути стягнутий оператором доставки при ввезенні.

Відсутність чіткого механізму перевірки факту сплати ПДВ платформою може призвести до повторного нарахування податку при митному оформленні.

2. Часовий розрив між оплатою і імпортом

Дата виникнення ПДВ — отримання коштів платформою, тоді як митні процедури прив’язані до фактичного ввезення товару. Тобто ПДВ може виникати раніше фактичного ввезення товару.

Це може створювати часовий розрив між податковими та митними подіями.

3. Взаємодія з податковим кредитом

Платформи отримують право на податковий кредит. Але не деталізовано джерело формування такого кредиту в моделі, де платформа фактично не є власником товару та не врегульовано співвідношення з постачальником (продавцем).

4. Нова межа 45 євро

Зменшення порогу звільнення потребує чіткого розмежування комерційних і некомерційних відправлень.

Звільнення до 45 євро прив’язане до некомерційного характеру відправлення. Проте критерії «особистого використання» залишаються оціночними.

Є ризик суб’єктивного рішення митних органів і потенційні судові спори.

5. Залежність від Митного кодексу

Ключові визначення винесені за межі Податкового кодексу, що створює ризик різного тлумачення.

Тобто може бути ризик різного тлумачення норм у податковому та митному регулюванні.

Таким чином, новий законопроєкт фактично перепрошиває логіку ПДВ у сфері онлайн-торгівлі: податок «вбудовується» в сам процес покупки, а ключовим платником стає не той, хто ввозить чи отримує товар, а той, хто контролює транзакцію — платформа або оператор доставки. У результаті держава отримує інструмент для охоплення масового імпорту дрібних товарів, який раніше випадав із оподаткування, а ринок — більш уніфіковані правила гри з іноземними продавцями. Водночас конструкція залишається складною через паралельні моделі сплати та перетин податкових і митних моментів, що робить практичну реалізацію ключовим викликом цієї реформи.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.