В Раді зареєстрували законопроєкт про нові строки дії військового збору: що змінюється

Військовий збір, запроваджений у 2014 році як тимчасовий захід із символічною ставкою 1,5%, за десятиліття еволюціонував у один з ключових інструментів наповнення державного бюджету. За останні роки Україна була змушена суттєво переглянути параметри цього збору, підвищивши ставку для найманих працівників до 5% та залучивши до його сплати платників єдиного податку. Тож воєнні податки не є короткостроковим епізодом. Вони стають частиною стратегії повоєнної відбудови.

30.03.2026 у Верховній  раді зареєстрований урядовий законопроєкт № 15110  «Про внесення змін до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо справляння військового збору».

Якщо документ ухвалять в запропонованій редакції, ставки військового збору залишаться такими ж як і зараз:

• Для фізичних осіб (найнятих працівників): ставка військового збору залишиться на рівні 5,0% (замість довоєнних 1,5%).
• Для ФОП 1, 2 та 4 груп: військовий збір становитиме 10% від мінімальної заробітної плати. Станом на 2026 рік це 850 грн на місяць.
• Для ФОП та юросіб 3 групи (спрощена система): ставка складе 1% від доходу.
• Для військовослужбовців - 1,5 відсотка з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат.

Проте ці правила не стосуватимуться е-резидентів, що є логічним кроком для збереження привабливості української юрисдикції для глобальних цифрових кочовиків.

Законопроєкт пропонує не знижувати ставки військового збору одразу після перемоги.  Нова ініціатива Мінфіну, закріплена у проєкті змін до Податкового кодексу, передбачає, що підвищені ставки військового збору діятимуть ще три роки після офіційного припинення або скасування воєнного стану.

Уряд обґрунтовує це необхідністю «ресурсного резерву» для відновлення країни.

З погляду правової визначеності, ситуація виглядає неоднозначно. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у справі «Щокін проти України» наголошував: податкове законодавство має бути передбачуваним. Проте уряд апелює до вищої мети — виживання та відбудови держави.

Поки країна живе в умовах воєнного стану, питання фінансування армії залишається пріоритетом номер один. Проте влада вже зараз формує фінансовий фундамент для майбутнього.

Логіка авторів документа проста: війна завдає колосальних збитків інфраструктурі та економіці, які не зникнуть у день підписання акту про мир. Як зазначено в пояснювальній записці, країні знадобиться «стратегічне відновлення».

Окрім внутрішніх потреб, цей крок корелюється з міжнародними зобов’язаннями України. Зокрема, згадується Меморандум із МВФ від 13 лютого 2026 року, що підкреслює важливість стабільного наповнення бюджету власними силами.

У Міністерстві фінансів запевняють, що таке рішення не розхитає ринок праці та не погіршить екологічну ситуацію чи здоров'я нації. Головна мета — запобігти «дірці» у бюджеті, яка може виникнути, якщо фінансування різко скоротиться в момент переходу до мирного життя.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.