Чи має мобілізований військовий право на виплату 50% грошового забезпечення за кожен рік служби при звільненні: рішення суду
Волинський окружний адміністративний суд розглянув справу № 140/16375/25 за позовом колишнього військовослужбовця Державної прикордонної служби України до прикордонного загону щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
Спір виник у зв’язку з тим, що позивач вважав неправомірним нарахування йому одноразової грошової допомоги при звільненні відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року №460 у розмірі 4 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби. На його думку, він мав право на отримання допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Обставини справи
Позивач проходив військову службу за призовом під час мобілізації в одному з прикордонних загонів Державної прикордонної служби України.
Наказом начальника прикордонного загону його було звільнено з військової служби за станом здоров’я за наявності інвалідності та виключено зі списків особового складу і всіх видів забезпечення. Календарна вислуга на день звільнення становила 2 роки 11 місяців 11 днів.
Відповідно до наказу про звільнення військовослужбовцю було виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 34 077,40 грн, що становило 4 відсотки місячного грошового забезпечення за 35 повних календарних місяців служби згідно з постановою Кабінету Міністрів України №460.
Позивач вважав, що має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, оскільки був звільнений за станом здоров’я. Він посилався на положення статті 15 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та зазначав, що законодавство не містить заборони на одночасне отримання декількох видів одноразової допомоги при звільненні за різними підставами.
Відповідач заперечував проти позову та зазначав, що для військовослужбовців, які проходили службу за призовом під час мобілізації, питання виплати одноразової грошової допомоги спеціально врегульоване постановою Кабінету Міністрів України №460. Згідно з цією постановою така допомога виплачується у розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менше ніж 25 відсотків місячного грошового забезпечення.
Позиція суду
Суд зазначив, що військова служба за призовом під час мобілізації на особливий період є окремим видом військової служби, для якого законодавством встановлено спеціальний порядок правового регулювання.
Аналізуючи положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд звернув увагу, що абзац 24 підпункту 3 частини другої статті 15 цього Закону містить спеціальне правове регулювання щодо виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, які були призвані на військову службу під час мобілізації.
Суд підкреслив, що саме ця норма передбачає особливі умови виплати допомоги таким військовослужбовцям та встановлює, що порядок і умови її виплати визначаються Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених законодавчих положень Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 17 вересня 2014 року №460, якою затверджено Порядок та умови виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби.
Суд зазначив, що відповідно до цього Порядку військовослужбовцям, які проходили службу за призовом під час мобілізації, одноразова грошова допомога виплачується у розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менше ніж 25 відсотків місячного грошового забезпечення.
Також суд звернув увагу, що положення Закону не передбачають можливості набуття військовослужбовцем права на отримання кількох одноразових грошових допомог при звільненні з різних підстав одночасно.
Суд наголосив, що до позивача як до військовослужбовця, який проходив службу за призовом під час мобілізації, підлягають застосуванню саме спеціальні норми Закону та постанови Кабінету Міністрів України №460, а не загальні положення про виплату допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний календарний рік служби.
Висновки суду
Волинський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що при звільненні з військової служби позивач мав право на отримання одноразової грошової допомоги саме у розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби відповідно до статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України №460.
Суд встановив, що одноразова грошова допомога була нарахована і виплачена позивачу у розмірі, передбаченому чинним законодавством, а тому його право на отримання такої виплати порушено не було.
Доводи про право на отримання додаткової одноразової допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби суд визнав такими, що ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права.
У зв’язку з цим суд відмовив у задоволенні позову повністю.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
