Державна програма підтримки для соціального бізнесу може позбавити благодійні фонди статусу неприбутковості

Соціальне підприємництво сьогодні — це вже не просто модний термін. Рівень розвитку соціального підприємництва у країнах Європейського Союзу вже досяг тієї планки, коли може вважатися одним із важливих елементів сучасної економіки. В ЄС цей сектор уже забезпечує понад 13,6 мільйона робочих місць. Для України, яка переживає наслідки повномасштабної війни та готується до післявоєнного відновлення, розвиток бізнесу, спрямованого на працевлаштування людей з інвалідністю, соціальну інтеграцію ветеранів, екологічні проєкти та підтримку громад у деокупованих територіях, також набуває колосального значення.

Саме тому, Верховна Рада розглядає законопроєкт № 14156, який дає законодавче визначення соціальному підприємництву і поширює на нього всі види державної підтримки, передбачені для малого та середнього бізнесу. Проте, як це часто трапляється з гучними реформами, ключові виклики криються у деталях проєкту — передусім у забезпеченні належної юридичної визначеності та узгодженості термінології в законодавстві.

Нове визначення соціального підприємництва

Ініціатива не передбачає створення нової організаційно-правової форми бізнесу. Натомість він вводить чітке визначення соціального підприємництва через зміни до Закону про розвиток малого і середнього підприємництва.

Згідно з новою редакцією, суб’єктами соціального підприємництва можуть бути будь-які представники МСП — фізичні особи-підприємці або юридичні особи, діяльність яких спрямована на досягнення суспільно корисних результатів, вирішення соціальних проблем чи задоволення потреб окремих категорій населення. Водночас закон прямо передбачає можливість отримання прибутку, підкреслюючи, що соціальне підприємництво поєднує бізнес-модель із соціальною місією.

Проте, як зауважили в Головному науково-експертному управлінні апарату Верховної Ради України, документ вводить термін «суспільно корисні результати», але не дає механізму їх оцінки. Не визначено, хто і як буде визначати, чи є діяльність підприємства достатньо соціальною для отримання пільг? Без чітких критеріїв виникає ризик суб’єктивізму з боку чиновників та потенційних зловживань для отримання державної допомоги.

Нагадаємо, що до суб’єктів малого підприємництва відносяться ФОП та юрособи з кількістю працівників до 50 осіб та річним доходом до 10 млн євро.

А до суб’єктів середнього підприємництва відносяться ФОП та юрособи з кількістю від 50 до 250 працівників та доходом від 10 до 50 млн євро.

На думку експертів, визначення соціального підприємництва лише як частини МСП, завчасне. Виникає питання, чому великий бізнес не може бути соціальним? Багато великих корпорацій мають потужні соціальні місії, але за цим законом вони залишаються поза зоною спеціального статусу.

Державна підтримка

Законопроєкт значно розширює систему державної підтримки, поширюючи на соціальні підприємства практично всі інструменти, які сьогодні застосовуються для розвитку малого і середнього бізнесу. Відповідні зміни передбачають, що органи влади — від Кабінету Міністрів до місцевих адміністрацій — повинні враховувати потреби соціального підприємництва при реалізації програм підтримки МСП.

Серед ключових напрямів підтримки передбачено фінансові інструменти, зокрема часткову компенсацію відсоткових ставок за кредитами, надання державних гарантій і порук, а також мікрокредитування для започаткування власної справи. Окрім цього, соціальні підприємства зможуть отримувати інфраструктурну підтримку через доступ до бізнес-інкубаторів, технопарків і консультативних центрів. Документ також передбачає сприяння виходу таких підприємств на міжнародні ринки та розробку спеціалізованих освітніх програм для підготовки кадрів у сфері соціального бізнесу.

Щодо державної підтримки бізнесу через реалізацію освітніх програм фахівці наголошують, що відповідно до Закону України «Про освіту» освітні програми мають розроблятися на основі стандартів освіти відповідного рівня, що потребує додаткового узгодження формулювань у документі.

Крім того, проєкт пропонує доповнити Закон «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» новою метою — сприянням розвитку соціального підприємництва. Однак експерти зауважують, що правила надання державної допомоги вже врегульовані положеннями Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, які визначають допустимі категорії такої підтримки. З огляду на це, питання надання допомоги соціальним підприємствам, може бути врегульоване на підзаконному рівні через подальше встановлення відповідних критеріїв Кабінетом Міністрів України.

Зміни до суміжних законів

Законопроєкт також передбачає зміни до низки суміжних законів, що мають створити правову основу для розвитку соціального підприємництва.

Зокрема, до законодавства про державну допомогу суб’єктам господарювання додається нова мета — сприяння розвитку соціального підприємництва.

Водночас зміни до закону про громадські об’єднання дозволяють громадським організаціям прямо здійснювати підприємницьку діяльність у статусі суб’єктів соціального підприємництва.

Аналогічні можливості передбачені й для благодійних організацій: відповідні зміни до закону про благодійну діяльність надають їм право здійснювати підприємницьку діяльність без мети одержання прибутку, що сприяє досягненню їх статутних цілей, в тому числі підприємницьку діяльність як суб’єкта соціального підприємництва.

Тобто, проєкт замінює в Законі про благодійну діяльність термін «господарська діяльність» на «підприємницька діяльність без мети одержання прибутку». Проте, згідно з чинним законодавством, саме поняття підприємництво за визначенням передбачає мету одержання прибутку.

Запровадження терміну підприємницька діяльність без мети прибутку, на думку фахівців ГНЕУ, створює штучний правовий оксиморон, який суперечить принципам регулювання діяльності юридичних осіб у перехідний період. Якщо благодійна організація почне здійснювати підприємницьку діяльність, це може стати підставою для позбавлення її податкових пільг, а можливість отримання прибутку створює лазівку для комерціалізації благодійного сектору, що суперечить його суспільній місії. Таким чином, запровадження статусу соціального підприємця для благодійних фондів потребує більш детального доопрацювання.

Як ми бачимо, зміни є вкрай важливими для соціальних підприємств, які зможуть  отримати узаконений статус та право на державне фінансування і кредитування. Проте, відсутність чітких критеріїв визначення соціальних проблем та механізмів вимірювання суспільного ефекту діяльності підприємств створює ризик того, що норми нового Закону залишаться декларативними.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.