Штрафи за утилізацію відходів у водойми можуть зрости з 85 гривень до 5 тисяч
У Верховній Раді ініціювали посилення відповідальності для суб’єктів господарювання, зокрема забудовників та підприємців, які допускають забруднення українських водойм.
Попри досить формальну та на перший погляд технічну назву документу— «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення з метою посилення відповідальності у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів» — його суть є значно цікавішою для реального сектору економіки.
Ініціатива спрямована на посилення відповідальності бізнесу за порушення правил використання водних ресурсів, зокрема за скидання відходів у водойми, що розглядаються окремими суб’єктами господарювання як безкоштовні резервуари для утилізації виробничих або будівельних відходів.
Стан правового регулювання
Чинні розміри штрафів за порушення водного законодавства від 51 до 136 грн для громадян, давно втратили свій превентивний характер. Подібні розміри санкцій не відповідають сучасним економічним умовам, не стимулюють дотримання екологічних вимог і призводять до того, що бізнесу простіше сплатити мізерний штраф, ніж інвестувати в очисні споруди.
Відповідальність за порушення у сфері використання водних ресурсів унормовується, як нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення так і Водним кодексом України та кримінальним законодавством. Водночас існуюча система санкцій часто не відповідає реальному масштабу екологічної шкоди.
Ключові зміни
Ініціатива представлена у двох варіантах — урядовому та депутатському. Урядовий законопроєкт № 15096 від 23 березня 2026 року ініційований Юлією Свириденко, а законопроєкт № 15096-1 від 7 квітня 2026 року ініційований народним депутатом Ігорем Кривошеєвим.
Суть законопроєктів полягає не лише у кратному збільшенні штрафів, а й у розширенні складу правопорушень відповідно до статті 110 Водного кодексу України.
Пропонується вперше передбачити адміністративну відповідальність за руйнування русел річок, струмків чи порушення стоку під час будівництва та експлуатації автошляхів, залізниць та інженерних комунікацій. Тобто, будь-яке будівництво автошляхів чи залізниць, що призводить до деградації природного стоку, тягне за собою суворі фінансові санкції.
Забруднення, засмічення та порушення режиму на водозборах відтепер коштуватимуть значно дорожче. Парламент не лише уточнив формулювання статті 59 КУпАП, додавши термін «засмічення» як окрему підставу для штрафу, а й переглянув фінансове навантаження на правопорушників. Для посадових осіб верхня межа штрафу тепер становить 3400 гривень.
Пропонуються також зміни щодо захисту водоохоронних зон та земель водного фонду. До частини другої статті 60 КУпАП вноситься доповнення. Штраф пропонується накладати не лише за обмеження доступу до берега, а й за порушення режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду.
Також передбачені санкції за закриті паркани біля водойм та незаконну діяльність. Для громадян: 3400 — 6800 грн, та для посадових осіб: 6800 — 11 900 грн. Повторне порушення протягом року може коштувати посадовій особі до 17 000 грн.
Розширення санкцій на режим господарської діяльності у водоохоронних зонах дає правоохоронцям та екологам інструмент боротьби з незаконними забудовами, автомийками чи складами в безпосередній близькості до води.
Законопроєкт також передбачає санкції за перекручення або внесення недостовірних відомостей до державної статистичної звітності про водокористування. Посадовим особам, які намагатимуться приховати реальні обсяги забору або скидання води також загрожує штраф.
Варто зазначити, що урядова редакція законопроєкту передбачає жорсткіші санкції. Кабмін пропонує встановити планку штрафів значно вище за забруднення та засмічення вод: для громадян — від 1700 до 3400 грн, а для посадовців — від 3400 до 5100 грн.
Будь-яке порушення умов дозволу на використання води або подання недостовірних даних у статистичній звітності каратиметься штрафами від 3400 до 5100 грн для посадовців.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
