В Україні планують запустити механізм «розблокування» банківських коштів на масове будівництво квартир для ВПО

10:20, 15 квітня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Українські банки зможуть вивільняти капітал для нових позик, передаючи права на отримання відсотків за діючими кредитними портфелями спеціалізованим платформам.
В Україні планують запустити механізм «розблокування» банківських коштів на масове будівництво квартир для ВПО
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Україна готується до впровадження складних фінансових інструментів, що вже роками працюють на ринках ЄС та США. Прийняття профільного законодавства про сек’юритизацію є частиною зобов’язань України в межах ініціативи «Ukraine Facility» та розширеної програми співпраці з Міжнародним валютним фондом від 13 лютого 2026 року. Так, 13 квітня 2026 року у парламенті зареєстровано Проект Закону «Про сек’юритизацію та облігації з покриттям» № 15172.

Сьогодні ринок іпотечних облігацій в Україні регулюється застарілим законом 2006 року, який не відповідає сучасним європейським практикам. Метою ж нового законопроєкту є створення правової основи для трансформації неліквідних активів, наприклад, кредитних портфелів, у високоліквідні цінні папери. Це дозволить фінансовим установам звільняти свої баланси для нових кредитів, що є важливим для відбудови держави та забезпечення житлом понад 4,6 млн внутрішньо переміщених осіб.

Наразі банки обмежені у ресурсах для довгострокового кредитування. Сек’юритизація дозволить передати ризики за визначеним пулом активів інвесторам, отримуючи натомість живі кошти для подальшої діяльності.

Простими словами, сек’юритизація — це спосіб для банку перетворити паперові борги на живі гроші, не чекаючи роками, поки клієнти повернуть кредити. Банк збирає умовні 1000 кредитів у один великий пул і продає інвесторам право отримувати відсотки за цими кредитами, на отримані кошти банк може вже наступного дня видати нові кредити іншим людям.

Законопроєкт пропонує комплексну реструктуризацію ринку через такі механізми:

Спеціалізована платформа фінансування

Для кожної транзакції може створюватися окрема юридична особа — СПФ, яка виступає емітентом цінних паперів. Закон чітко регламентує порядок її створення, діяльності та ліквідації.

Документ встановлює вимоги до фізичних і юридичних осіб-резидентів України, які інвестують у цінні папери іноземних СПФ. Згідно з новими нормами, українські фізичні та юридичні особи, які купують цінні папери іноземних СПФ, потрапляють під додатковий контроль. Це стосується випадків, коли іноземна платформа створена в державах, де податкова система перебуває в стані реформування.

Окремий блок законопроєкту регламентує порядок припинення діяльності СПФ. Згідно з документом, платформа може бути ліквідована виключно відповідно до нормативно-правових актів НКЦПФР. Основною умовою для ліквідації є відсутність невиконаних зобов’язань у межах транзакції сек’юритизації або за облігаціями з покриттям.

Законодавець також чітко визначив пріоритети розподілу майна після задоволення всіх вимог кредиторів. До початку розміщення паперів: невикористані кошти повертаються засновникам СПФ. Після запуску транзакції: кошти, що залишилися після виплати боргів та податків, не повертаються засновникам, а спрямовуються на спецрахунок НБУ для підтримки Збройних Сил України. Після закриття такого рахунку — до Державного бюджету.

Нові види цінних паперів

Облігації із заставою: інструмент, де виплати гарантовані конкретним рухомим або нерухомим майном.

Гарантовані облігації: папери, виконання зобов’язань за якими забезпечено гарантією банку, фінансової установи або державною або місцевою гарантією.

Застраховані облігації: інструмент, де ризик невиконання емітентом своїх обов’язків покривається договором страхування фінансових ризиків.

Сек’юритизаційні облігації: новий вид паперів, які випускаються Спеціалізованою платформою фінансування виключно для цілей сек’юритизації (перетворення активів на ліквідні кошти).

Облігації з покриттям: інструмент, забезпечений заставою активів покриття, що формуються та регулюються згідно з новими вимогами профільного закону.

Окрему увагу приділено статті 24, яка в новій редакції детально описує кредитну ноту як емісійний деривативний цінний папір. Емітент зобов'язаний виплачувати відсотки у строки, визначені проспектом емісії. Це головна особливість інструмента полягає в тому, що власник отримує 100% номінальної вартості лише за умови, що з третьою особою, вказаною в рішенні про емісію, не сталося кредитної обставини, наприклад, дефолту або банкрутства. Якщо кредитна обставина щодо третьої особи настає, емітент має право виплатити власнику ноти лише зменшену суму.

Фактично, кредитна нота дозволяє інвестору брати на себе кредитний ризик третьої особи в обмін на вищий відсотковий дохід.

Стандартизована сек’юритизація (STS)

Законопроєкт впроваджує європейський стандарт STS (Simple, Transparent, Standardised). Якщо сек’юритизація визнається стандартизованою, вона отримує менші вимоги до капіталу для банків-інвесторів та вищу довіру на ринку. Контроль за цим здійснює агент з верифікації — нова юридична особа, акредитована НКЦПФР.

Агент з верифікації перевіряє відповідність транзакції стандартам STS. Дані про всі операції мають стікатися до репозиторіїв даних сек’юритизації, що підконтрольні НКЦПФР.

Захист активів у процедурі банкрутства

Це одна з найважливіших змін, що вноситься до Кодексу з процедур банкрутства і встановлює, що активи покриття не включаються до ліквідаційної маси емітента. Більше того, мораторій на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплати власникам облігацій з покриттям.

Прийняття відповідного закону може суттєво змінити механізми фінансування банківського сектору. Документ відкриває можливість для українських банків передавати ризики за кредитними портфелями інвесторам через інструменти сек’юритизації. Фактично це означає, що банки зможуть конвертувати частину кредитних активів у цінні папери та передавати пов’язані ризики інвесторам. Проте, практичний запуск реформи значною мірою залежатиме від підзаконної бази. Зокрема, регуляторні правила мають розробити Національний банк України та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Згідно з прикінцевими положеннями законопроєкту, відповідні нормативно-правові акти повинні бути ухвалені не пізніше ніж за 30 днів до набрання законом чинності. Саме ці документи визначатимуть порядок функціонування нових інструментів, вимоги до учасників ринку та процедури передачі кредитних портфелів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший