Віталій Саліхов: про безпеку суддів, тиск активістів та дисциплінарні процедури

Березень 2026 року став визначальним для судової системи України. Обрання нового складу Ради суддів України відбулося на тлі найгострішої за останні десятиліття кадрової та фінансової кризи. Систему, яку роками намагалися реформувати ззовні, сьогодні доводиться рятувати зсередини.

Після завершення XX чергового з’їзду суддів України, що відбувся у Києві 10–12 березня 2026 року, було обрано новий склад Ради суддів України. Новообраний Голова РСУ Віталій Саліхов прийняв керівництво органом у часи, коли суди працюють не завдяки, а всупереч обставинам.

У ексклюзивному інтерв’ю для «Судово-юридичної газети» Голова РСУ розповів про навантаження на суддів, пріоритети інституції, та про те як змінити вектор реформ, щоб зберегти незалежність суду.

- Віталію Валерійовичу, що для Вас особисто означає бути Головою Ради суддів у цей складний для країни час?

Віталій Саліхов: Для мене це не вперше — обіймати важливу посаду у складний час. На початку повномасштабного вторгнення я виконував обов’язки Голови Вищої ради правосуддя, коли члени Ради масово звільнялися. Тоді доводилося брати участь у засіданнях і робочих групах ВРП з найкритичніших питань щодо фінансування судової влади та відновлення дисциплінарних процедур.

Разом з іншими колегами по ВРП, ми підписували численні звернення та здійснювали міжнародну комунікацію, щоб залучити підтримку для української судової системи. Сьогодні посада Голови РСУ — це продовження тієї ж місії: стабілізація та захист незалежності суддів.

- На яких стратегічних напрямках новий склад Ради суддів планує зосередити свою увагу першочергово, щоб сприяти стабільному функціонуванню правосуддя у 2026 році?

Віталій Саліхов: Першочергові задачі чітко визначені з’їздом суддів. Пріоритет — виконання Дорожньої карти з питань верховенства права та Плану для Ukraine Facility. Ми зосередимося на недопустимості звуження гарантій незалежності суддів. Критично важливим є бронювання працівників апаратів, забезпечення їх гідною оплатою праці, та надання жінкам суддям можливості виїхати закордон. У пріоритеті — вирішення питання щодо забезпечення нормального матеріального становища працівників апарату суду та протидія законопроектам, які посягають на суддівську винагороду.

Не менш важливою задачею є захист прав жінок у судовій системі. Рада суддів офіційно зверталася до уряду з проханням переглянути повну заборону на виїзд за кордон, яка була запроваджена в січні 2023 року постановою № 69 «Про внесення змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України». Ми наполягаємо на тому, щоб дозволити жінкам-суддям виїжджати за кордон у певних випадках, наприклад у відпустку або з професійною метою. На нашу думку, ця заборона створює нерівні умови та суттєво ускладнює міжнародну співпрацю, участь у конференціях чи просто у можливості судді побачити свою родину, яка знаходиться закордоном. Важливо розуміти, що з початку війни були випадки, коли деякі суди трималися саме на жінках, і вони заслуговують на справедливе ставлення та можливість професійного розвитку без дискримінаційних обмежень.

- Соціальний та фінансовий аспекти роботи судів зараз викликають багато занепокоєння. Яка ситуація з матеріальним забезпеченням апарату та суддів на місцях?

Віталій Саліхов: XX з’їзд суддів України своїм рішенням ініціював звернення до Верховної Ради та суб’єктів законодавчої ініціативи щодо недопустимості звуження гарантій незалежності. Крім того, з’їзд суддів ініціював посилення парламентського контролю за виконавчою владою у питанні оплати праці працівників апаратів судів. Ситуація, коли кваліфікований помічник чи секретар отримує зарплату, нижчу за ринкову в рази, визнана критичною.

На жаль, ми хотіли б, щоб нас почули дві інші гілки влади. Рада суддів лише завдяки таким зверненням може привертати до себе увагу — іншого шляху немає. Поки що нас не чують, і ситуація з матеріальним забезпеченням залишається критичною.

Бюджет наразі формується лише на 60-70% від потреби. Це ситуація, за якої суди лише виживають. Якщо для апеляції ситуація ще прийнятна, то для суддів першої інстанції посадовий оклад не є привабливим, особливо за умови оренди житла у великих містах.

Проте дефіцит фінансування проявляється не лише в цифрах на папері — він має цілком реальне матеріальне та кадрове відображення. У Києві, наприклад, є приміщення судів, які взагалі не відповідають мінімальним стандартам роботи. Але найболючіше — це люди. Через низькі зарплати ми втрачаємо досвідчених працівників апарату. Помічник судді першої інстанції отримує мізерну зарплату, яка не покриває навіть оренди житла і утримання родини. Ми готуємо фахівця 3–4 роки, а потім він іде туди, де пропонують ринкові умови оплати праці. Це автоматичне знекровлення системи.

- Як Ви оцінюєте поточну систему кваліфікаційного оцінювання суддів?

Віталій Саліхов: На мою особисту думку, система оцінювання зараз дуже жорстка. Чи гарантує вона бездоганність нового суддівського корпусу? Я вважаю, що ні. Якість судді — це не лише професійні, а й людські якості, а процедура їх перевірки не передбачена. Ми вже маємо випадки, коли судді, пройшовши нові процедури, звільнялися через пів року, бо їхні уявлення про роботу зіткнулися з реальним навантаженням та вимогами до способу життя.

Я неодноразово ставив питання про надання пріоритетності при призначенні на посаду судді саме помічникам апарату, як це практикується в Європі. Можливо, варто запровадити спрощену процедуру, адже люди, працюючи по 10 років, уже довели свою здатність здійснювати правосуддя. Помічники, які віддали системі роки життя, підтвердили своє бажання працювати і стали професіоналами. Це б дозволило швидко заповнити вакансії. Наприклад, Казахстан уже визнав, що набір саме з помічників апарату суду є єдиним шляхом, який може задовольнити і суспільство, і систему, адже такі люди одразу вливаються в роботу і знають правила підготовки рішень.

- Останнім часом почастішали випадки публічного тиску на суддів з боку громадських організацій, і нажаль часто, вони переходять межу — це вже втручання в діяльність суддів. Яке Ваше особисте ставлення до подібного публічного тиску

Віталій Саліхов: Чомусь громадські організації асоціюють усю судову владу лише з корупційною складовою. На жаль, я не можу сказати, що ці організації є совістю нації, яку треба беззаперечно слухати. Ми неодноразово намагалися налагодити конструктивну роботу, обговорити прозорість, але нас не почули.

Громадський контроль потрібен, але він має ґрунтуватися на моральних стандартах. На жаль, зараз ми бачимо публічний тиск, який переходить межі. Певні організації висвітлюють лише негатив, іноді здається, що вони просто заробляють на цьому «бали» та гранти. Вони часто забувають європейський принцип, що кожен суддя відповідає лише за себе.

- Окреме питання — безпека суддів. Нещодавно був випадок побиття судді. Як Ви взаємодієте з правоохоронцями?

Віталій Саліхов: Нещодавно була розмова з Генеральним прокурором у зв'язку з побиттям судді. Він взяв на особистий контроль цю справу, що є позитивним сигналом взаємодії. Ми обговорювали розслідування справ, пов'язаних з втручанням у діяльність судді, зазіхання на життя та здоров’я, адже статистика говорить про 20-26 таких заяв на рік.

Зараз суддя зобов'язаний звертатися до ГПУ та ВРП, якщо вважає, що відбулося втручання. Якщо не звертається — його можуть притягнути до дисциплінарної відповідальності. Я вважаю, що це рудимент. Треба відмовитись від цієї можливості притягнення до дисциплінарної відповідальності, щоб суддя не подавав запити просто для того, щоб підстрахуватися.

- Перейдемо до болючої теми — дисциплінарної відповідальності суддів та роботи ВРП.

Віталій Саліхов: Моя особиста думка була і в ВРП така, що суддя має нести дисциплінарну відповідальність або за кричущі правопорушення, або за наявності вироку суду. А сам по собі факт наявності НСРД не може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. На жаль, я констатую, що на теперішній час Вища рада правосуддя в питаннях щодо дисциплінарної відповідальності перетворюється на каральний орган. Це не основна функція ВРП. У Законі «Про Вищу раду правосуддя» пріоритетність дисциплінарного переслідування над іншими завданнями не визначена. Насправді функції органу зовсім інші: забезпечення незалежності судової влади та формування професійного суддівського корпусу. Досвід деяких країн Європи демонструє, що судді там взагалі не знають про дисциплінарну службу. Судді захищені високим рівнем незалежності, а механізм відповідальності передбачений, коли йдеться про істотні або систематичні порушення.

При створенні дисциплінарної служби ми взагалі взяли прецедент, який не притаманний жодній іншій країні. Ми створили інституцію, де державним службовцям категорії «В» надано право здійснювати перевірку рішень суддів усіх інстанцій. При цьому йдеться про фахівців, які не мають досвіду відправлення правосуддя та які часто не обізнані з процесуальними особливостями ухвалення судового рішення.

В інших країнах такі функції виконують або судді апеляції, або судді касації. Чи є наше надбанням створення такої дисциплінарної служби? Я вважаю, що ні. Це черговий іспит для судової гілки влади. Проте і на цей іспит ми погодилися свідомо — заради забезпечення подальшого зміцнення довіри суспільства та відкритості системи.

- На завершення — чи є надія на оновлення відносин всередині системи? Зокрема з боку ВРП?

Віталій Саліхов: З'їзд суддів передбачив унікальне рішення — звернення Ради суддів з механізмом відкликання своїх членів ВРП, яких обрав з'їзд. Ми будемо працювати над цим. Це потрібно для того, щоб людина, яка дала присягу захищати незалежність, під впливом органу, в який вона потрапила, не трансформувалася в інквізитора судової влади.

Інтерв’ю з Віталієм Саліховим висвітлює проблеми української Феміди. Водночас, вимоги Ради суддів — від справедливого фінансування та спрощення добору для помічників до скасування дискримінаційних обмежень на виїзд жінок-суддів — демонструють прагнення системи до захисту та відповідності європейським нормам. Від того, чи зможе судова влада відстояти свою незалежність та повернути довіру власних працівників, залежить не лише якість правосуддя, а й сталість усього державного механізму в умовах тривалих викликів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.