Калугіна, Семенников та Михайленко стали першими суддями Апеляційної палати ВАКС, яких ВРП притягнула до дисциплінарної відповідальності
Створення Вищого антикорупційного суду (ВАКС) у 2019 році супроводжувалося очікуваннями формування інституції з підвищеними стандартами доброчесності та професійної бездоганності. І протягом тривалого часу в юридичній спільноті існувала думка, що судді ВАКС, зокрема Апеляційної палати, фактично не зазнають дисциплінарного впливу з боку ВРП.
Втім, 5 травня 2026 року ВРП вперше притягнула до дисциплінарної відповідальності колегію АП ВАКС у складі Калугіної Інни Олегівни, Семенникова Олександра Юрійовича та Михайленка Дмитра Григоровича. Суддям призначено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.
Хто ще потрапляв під санкції?
Це лише четвертий випадок притягнення представників ВАКС до відповідальності за останні 5 років, що актуалізує питання меж суддівської незалежності та відповідальності за тлумачення процесуальних норм.
До моменту винесення рішення щодо Апеляційної палати, статистика покарань суддів ВАКС була вкрай скромною. Згідно з реєстром рішень ВРП, до відповідальності було притягнуто лише трьох суддів першої інстанції:
- Маслов Віктор Васильович — отримав попередження 23 червня 2025 року (рішення залишене в силі ВРП у вересні того ж року).
- Ткаченко Олег Володимирович — попередження від 12 березня 2025 року.
- Шкодін Ярослав Віталійович — догана з позбавленням доплат на один місяць 12 лютого 2025 року.
Суть порушень
На засіданні Вищої ради правосуддя було розглянуто скаргу на рішення Третьої дисциплінарної палати щодо притягнення до відповідальності суддів апеляційної палати ВАКС. Справа стосувалася їхніх дій під час розгляду апеляційної скарги прокурора на ухвалу Печерського районного суду міста Києва у кримінальному провадженні щодо Олени Лукаш.
Основою дисциплінарної справи став конфлікт юрисдикцій у справі № 757/12540/20. У жовтні 2020 року Верховний Суд чітко встановив, що скарга на зміну підозри у конкретному кримінальному провадженні не підсудна ВАКС, оскільки процесуальну дію вчинив заступник Генпрокурора, який не є прокурором САП.
Попри це, та попри наявність ухвали Київського апеляційного суду, який вже переглянув цю справу, судді АП ВАКС 12 січня 2021 року здійснили паралельний перегляд. Вони скасували ухвалу слідчого судді Печерського суду та закрили провадження, що не узгоджувалося з правовою позицією Верховного Суду про непідсудність, так і принципом res judicata (остаточності рішення іншого апеляційного суду).
Судді АП ВАКС аргументували свою позицію пріоритетом предметної підсудності за статтею 33-1 КПК, над територіальною. На їхню думку, якщо справа стосується корупційного злочину, то лише ВАКС може її розглядати, незалежно від того, хто підписував підозру. Проте ВРП розцінила це не як допустиму юридичну дискусію, а як грубе порушення вимог закону та перевищення повноважень.
У межах дисциплінарного провадження скаржниця також вказувала на низку, на її думку, істотних процесуальних порушень під час апеляційного розгляду.
Зокрема, йшлося про те, що апеляційний розгляд 12 січня 2021 року відбувся без участі сторони захисту. За твердженням скаржниці, судді виходили з того, що після скасування підозри у сторони процесу «відпав статус», що стало підставою для розгляду справи без адвокатів.
Також зазначалося про затримку у виготовленні повного тексту судового рішення: замість обіцяної дати 16 січня документ був наданий 19 січня, що, на думку заявниці, могло вплинути на можливість своєчасного оскарження.
Окремо скаржниця вказувала, що колегія суддів самостійно витребовувала матеріали, які не досліджувалися судом першої інстанції, що, на її думку, виходило за межі апеляційного перегляду.
Позиція ВРП: зміна оцінки дисциплінарного органу
Цікавим є внутрішній конфлікт у самій Вищій раді правосуддя. Спочатку Третя дисциплінарна палата ВРП рішенням від 12.11.2025 № 2412/3дп/15-25 відмовила у притягненні суддів до відповідальності, погодившись із аргументацією щодо пріоритету антикорупційної підсудності у цій категорії справ.
Однак 5 травня 2026 року повний склад ВРП переглянув це рішення та ухвалив інший висновок, застосувавши до суддів Апеляційної палати ВАКС — Калугіної Інни, Семенникова Олександра та Михайленка Дмитра — дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.
Рішення на момент публікації не оприлюднене, водночас сам факт зміни позиції дисциплінарного органу та застосування стягнення після попередньої відмови у відповідальності розглядається як показовий приклад зміни підходів до оцінки процесуальних дій суддів ВАКС.
Межі незалежності ВАКС
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду наголошує на тому, що Апеляційна палата ВАКС є апеляційною інстанцією для розгляду лише тих судових рішень, які ВАКС ухвалив як суд першої інстанції (справа № 757/32221/20-к).
Проте, ВАКС часто практикує підхід розширеного тлумачення процесуальних норм, зокрема тлумачення власних повноважень та звуження прав захисту задля боротьби з корупцією. Так, наприклад, в ухвалі АП ВАКС № 760/6099/17 зазначається, що Апеляційна палата ВАКС є єдиним компетентним судом для розгляду апеляцій у кримінальних провадженнях, віднесених до предметної підсудності ВАКС, незалежно від того, який суд першої інстанції приймав рішення.
Рішення ВРП від 5 травня 2026 року демонструє, що статус антикорупційного судді не дає права ігнорувати правові позиції Верховного Суду та імперативні принципи кримінального процесу.
ВРП продемонструвала здатність переглядати рішення своїх палат, які намагалися легітимізувати процесуальні порушення антикорупційних суддів. Рішення Верховного Суду про підсудність є обов’язковим.
Лише 4 випадки притягнення до відповідальності з 2021 року свідчать про надзвичайну складність процедури притягнення суддів ВАКС до відповідальності. Проте нова динаміка 2025–2026 років вказує на зміну підходів до дисциплінарної відповідальності суддів антикорупційної вертикалі.
Автор: Володимир Право
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
