Втрата паспорта на ТОТ: чому відновлення документа може закінчитися судом

Втрата паспорта громадянина України на тимчасово окупованій території сьогодні є однією з найскладніших юридичних ситуацій у сфері міграційного права. Для багатьох громадян проблема полягає не лише у відсутності документа, а й у неможливості швидко підтвердити особу, громадянство та доступ до державних сервісів.

Особливо складною ситуація стає для осіб, які виїхали з ТОТ без жодних документів або отримували паспорт ще до створення Єдиного державного демографічного реєстру. У таких випадках процедура відновлення документа нерідко переходить із адміністративної площини у судову.

Чому відновити паспорт на ТОТ може бути складно

Основна проблема полягає у фактичній відсутності доступу до української системи документування. Людина не може дистанційно подати заяву, звернутися до ДМС або отримати доступ до архівів.

Складність також полягає у тому, що дані багатьох громадян відсутні в електронних реєстрах. Особливо це стосується власників старих паспортів-книжечок.

У результаті ДМС часто запускає процедуру встановлення особи, яка може тривати місяцями та вимагати значної кількості додаткових доказів.

Законодавче регулювання

Ключове значення у справах про відновлення паспорта, втраченого на ТОТ, має Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20 листопада 2012 року №5492-VI. Саме він визначає перелік документів, що посвідчують особу, та регулює функціонування Єдиного державного демографічного реєстру.

Також застосовується Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року №1207-VII, який гарантує збереження громадянства України для мешканців ТОТ та визначає особливості реалізації їхніх прав в умовах окупації.

Практичний порядок оформлення та відновлення паспорта регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України». Саме вона визначає процедуру встановлення особи, перевірки через реєстри та механізм опитування свідків.

Під час воєнного стану також діє постанова Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2022 року №1202 «Деякі питання реалізації актів законодавства у сфері міграції в умовах воєнного стану», яка продовжила чинність прострочених ID-карток та паспортів-книжечок без вклеєного нового фото за віком.

Окремо варто звернути увагу на постанову Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2025 року №1709 «Деякі питання оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон, у тому числі за кордоном». Нею затверджено Порядок одночасного оформлення ID-картки та закордонного паспорта, зокрема замість втрачених документів, у тому числі через закордонні підрозділи ДП «Документ». Водночас особиста присутність заявника для проходження процедури ідентифікації залишається обов’язковою.

Посвідчення на повернення — ключовий етап для виїзду

Якщо особа втратила внутрішній паспорт і не має закордонного, одним із механізмів повернення на підконтрольну територію України з тимчасово окупованої території, через треті країни може бути посвідчення особи на повернення в Україну.

Цей документ оформлюється дипломатичними установами України та дає право на в’їзд в Україну.

Для його оформлення подаються:

• заява-анкета;
• фотокартки;
• документ про сплату консульського збору;
• наявні документи, що посвідчують особу або підтверджують громадянство.

На практиці консульства часто просять додаткові документи для ідентифікації особи. Тому юристи рекомендують надавати максимально можливий пакет доказів.

Після прибуття на підконтрольну територію особа звертається до ДМС, ЦНАП або «Паспортного сервісу» із заявою про втрату паспорта та заявою на оформлення нового документа.

У разі втрати або викрадення паспорта також рекомендується звернутися до поліції із відповідною заявою та отримати документ, що підтверджує реєстрацію звернення. У випадку викрадення або за наявності ознак кримінального правопорушення може бути відкрито кримінальне провадження та надано витяг з ЄРДР.

Після цього ДМС проводить процедуру ідентифікації та встановлення особи, зокрема шляхом перевірки даних у державних реєстрах та інших наявних документах.

Як працює процедура встановлення особи

Саме цей етап найчастіше стає проблемним.

ДМС перевіряє інформацію через Єдиний державний демографічний реєстр та інші бази даних, аналізує документи та може проводити опитування свідків.

Для підтвердження особи можуть використовуватись:

• фото старого паспорта;
• закордонний паспорт;
• дипломи;
• свідоцтва;
• водійське посвідчення;
• медичні або банківські документи;
• показання родичів чи свідків.

Якщо доказів недостатньо, процедура може затягнутися або завершитися відмовою.

Судовий погляд

Якщо ДМС не змогла встановити особу або відмовила в оформленні документа, особа може звернутися до суду, зокрема із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, або з вимогами щодо оскарження рішень ДМС.

Суд може враховувати будь-які документи, свідчення, архівні матеріали та непрямі докази. Судова практика у справах про втрату документів та встановлення особи для мешканців ТОТ поступово формує більш гнучкий підхід до оцінки доказів та процедури ідентифікації.

Так, у справі № 761/13911/23 ВС наголосив, що проживання особи на тимчасово окупованій території, примусове набуття громадянства рф або недоліки в оформленні українських документів не свідчать про втрату громадянства України. Суд підкреслив, що в умовах окупації та обмеженого доступу до державних сервісів органи влади і суди мають уникати надмірного формалізму при підтвердженні особи та реалізації базових прав громадян України.

Аналогічний підхід ВС застосував у справі № 761/32986/23, де наголошувалось на необхідності оцінки всіх доказів у сукупності, а не формального відхилення документів лише через їх походження з ТОТ.

Окремо варто звернути увагу на позицію ВС у справі № 183/3496/24. Суд підкреслив, що в умовах окупації та неможливості отримати документи українського зразка суди повинні враховувати специфіку таких справ і оцінювати не лише офіційні документи, а й копії документів, фотографії, документи з ТОТ та інші докази у їх сукупності, не допускаючи надмірного формалізму при підтвердженні юридично значущих фактів.

Паспорт-книжечка чи ID-картка

Після відновлення документа особа зазвичай отримує паспорт у формі ID-картки.

Хоча законодавство формально передбачає існування паспортів-книжечок, на практиці їх оформлення сьогодні можливе лише у виняткових випадках та переважно після окремого судового рішення.

Таким чином, відновлення паспорта, втраченого на ТОТ, передбачає проходження кількох адміністративних процедур, а в окремих випадках — також звернення до суду. Практична реалізація цього механізму значною мірою залежить від можливості підтвердження особи та наявності документів чи інших доказів, необхідних для проведення процедури ідентифікації.

Читайте додатково у матеріалі «Судово-юридичної газети» про те, що робити у разі втрати паспорта за кордоном.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.