Помилка в декларації НАЗК на 2 млн гривень: Верховний Суд пояснив межі відповідальності за недостовірне декларування
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду розглядаючи справу 751/10686/23 залишив у силі виправдувальний вирок щодо колишньої начальниці Головного управління ДПС у Чернігівській області, яку обвинувачували у внесенні недостовірних відомостей до декларації на понад 1,9 млн грн. Суд дійшов висновку, що якщо декларант у передбаченому законом порядку подала виправлену декларацію, відомості з первинної декларації не можуть вважатися підставою для кримінальної відповідальності за ст. 366-2 Кримінального кодексу України.
У чому полягало обвинувачення
За версією слідства, посадовиця, будучи суб’єктом декларування відповідно до Закону «Про запобігання корупції», у декларації за 2021 рік не вказала доходи на загальну суму 1 963 022,41 грн. Йшлося про кошти від продажу нерухомості в окупованому Криму, а також про доходи її чоловіка — колишнього співробітника СБУ, зокрема грошове забезпечення та пенсію. За даними обвинувачення, у 2021 році за російським законодавством були оформлені договори купівлі-продажу квартири та земельних ділянок у Криму. Сторона обвинувачення наполягала, що родина фактично отримала кошти від цих угод, однак посадовиця у декларації їх не відобразила.
Сама обвинувачена провину не визнала. Вона пояснювала, що не вважає угоди дійсними, оскільки вони були укладені на тимчасово окупованій території за законодавством РФ. За її словами, майно досі декларувалося як власність родини, а гроші за продаж фактично не були отримані. Щодо доходів чоловіка посадовиця заявила, що не внесла їх до декларації через міркування безпеки після початку повномасштабного вторгнення РФ.
Що вирішив суд першої та апеляційної інстанцій
Однак суди першої та апеляційної інстанцій із таким підходом не погодилися. Новозаводський районний суд міста Чернігова визнав доведеним лише незазначення доходів від продажу кримської нерухомості на суму 1 057 286,65 грн. Разом із тим суд відмовився враховувати як недостовірні відомості доходи чоловіка на 905 735,76 грн, оскільки після зміни законодавства посадовиця подала виправлену декларацію, де ці суми вже були відображені. Через це загальний обсяг недостовірних відомостей не досяг порогу кримінальної відповідальності, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України.
Прокурор не погодившись з таким рішенням подав касаційну скаргу. Він наполягав, що подання виправленої декларації після повідомлення про підозру не може звільняти від відповідальності, а сам Закон №3384 не змінював Кримінальний кодекс та не скасовував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування.
Позиція Верховного Суду
Розглядаючи касаційну скаргу прокурора, Верховний Суд зазначив, що предметом перевірки НАЗК у разі подання виправленої декларації є не первинний документ, а остання виправлена декларація. Саме цей висновок став одним із ключових у справі.
Суд підкреслив, що законодавство про декларування прямо передбачає таку модель перевірки, а тому недостовірні відомості з первинної декларації після законного виправлення не можуть автоматично вважатися завершеним фактом недостовірного декларування у значенні ст. 366-2 КК України.
Також Верховний Суд звернув увагу на значення спеціальних правил воєнного часу. Суд зазначив, що Закон №3384 створив спеціальний механізм для осіб, які вже подали декларації під час воєнного стану, надавши їм разову можливість виправити дані. При цьому жодна норма не встановлює, що така виправлена декларація має інший правовий режим чи меншу юридичну силу, ніж декларація, виправлена за загальною процедурою.
Також прокурор посилався на те, що виправлена декларація була подана не тому, що така можливість була передбачена п. 2-7 Перехідних положень Закону «Про запобігання корупції», а внаслідок притягнення обвинувачененої до відповідальності відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 45 цього Закону, який передбачає:
«У разі притягнення субєкта декларування до відповідальності за неподання декларації або в разі виявлення у ній недостовірних відомостей, що підтверджується відповідним рішенням суду, яке набрало законної сили, або рішенням Національного агентства, субєкт декларування упродовж 10 днів зобов`язаний подати відповідну декларацію, у тому числі виправлену декларацію з достовірними відомостями».
Суд вважав цей довід не вартим уваги, оскільки в ньому прокурор прирівнював повідомлення стороною обвинувачення про підозру до рішення суду, яке набрало законної сили, з чим цей Суд не міг погодитися.
Зокрема суд наголосив, що повідомлення про підозру саме по собі не блокує право декларанта на виправлення декларації.
Виходячи з викладеного Суд вважав, що касаційна скарга сторони обвинувачення не містила доводів, які підтверджували неправильне застосування судами попередніх інстанцій закону про кримінальну відповідальність, а тому мала бути залишена без задоволення.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
