ДБР чекає перезавантаження через «плівки Міндіча»: що пропонує альтернативна антикорупційна стратегія

07:30, 29 травня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
У Верховній Раді зареєстровано вже третій варіант Антикорупційної стратегії, що пропонує перезавантаження ДБР та надання міжнародним експертам права вето при доборі кадрів.
ДБР чекає перезавантаження через «плівки Міндіча»: що пропонує альтернативна антикорупційна стратегія
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Станом на кінець травня 2026 року формування державної антикорупційної політики на наступне п'ятиріччя перетворилося на відкриту конкуренцію концепцій. Поява третього, альтернативного проєкту Стратегії на 2026–2030 роки, ініційованого групою народних депутатів, змінює вектор законодавчих дискусій у Верховній Раді. Відтепер у парламенті лежать три різні бачення: проєкт профільного Комітету, урядовий проєкт № 15230-1 та новий депутатський проєкт, який позиціонує себе як найбільш реалістичний та антирепресивний.

Новий проєкт акцентує на тому, що державна антикорупційна політика має бути поступальною та проактивною. Йдеться про переорієнтацію підходів із каральних механізмів на запобігання корупційним ризикам.

Стандартні зміни, напрацьовані НАЗК

Серед запропонованих напрямів — цифровізація процесів, зокрема автоматизований обмін даними між державними реєстрами та системою електронного декларування.

Також передбачається унормування підходів до конфлікту інтересів із більш чітким розмежуванням його видів, включно з потенційним та реальним, що має зменшити ризик формального тиску на посадових осіб.

Окремо пропонується перегляд підходів до обов’язку передачі корпоративних прав, який планується застосовувати лише у випадках фактичної несумісності з посадою. Очікується, що це дозволить зменшити адміністративне навантаження на частину державних службовців.

Перезавантаження ДБР

Цей блок законодавчої ініціативи можна розглядати як найбільш спірний. Проєкт прямо ставить питання про інституційну незалежність Державного бюро розслідувань.

На відміну від урядової версії, депутати пропонують надати незалежним експертам, делегованим партнерами, вирішальне право голосу при доборі Директора ДБР та керівника Нацполіції.

Ба більше, проєкт прямо згадує необхідність усунення чинного Директора ДБР у зв’язку з його дискредитацією через так звані «плівки Міндіча». Механізм передбачає звіт у ВРУ та звільнення Президентом у разі визнання роботи незадовільною.

Пропонується запровадження системи періодичного незалежного аудиту ДБР, негативний висновок якого стає автоматичною підставою для відставки керівництва.

Автономія САП

Депутатський проєкт пропонує більше розширення незалежності антикорупційних прокурорів порівняно з урядовою версією.

Зокрема, передбачається, що керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури отримає право самостійно ініціювати кримінальні провадження щодо народних депутатів.

Також пропонується надати САП можливість здійснювати процесуальні та слідчі дії у провадженнях НАБУ без погодження з Генеральним прокурором. Очікується, що це має зменшити ризики політичного впливу у резонансних розслідуваннях.

Контроль над патронатними посадовцями

Окремий блок ініціативи стосується посилення контролю за особами, які обіймають патронатні посади, зокрема радниками та помічниками вищих посадових осіб держави.

Йдеться про радників Президента, Керівника Офісу Президента та членів уряду, які беруть участь у формуванні рішень без формального статусу державних службовців і відповідного антикорупційного регулювання.

Проєкт передбачає поширення на такі категорії осіб інструментів фінансового контролю та обмеження можливостей неформального впливу на ухвалення державних рішень.

Нові стандарти судоустрою та адвокатури

У межах запропонованих змін передбачається оновлення підходів до роботи Громадської ради доброчесності (ГРД). Йдеться про закріплення її статусу на рівні закону з урахуванням рекомендацій Венеційської комісії. При цьому наголошується, що ГРД має посилювати прозорість процедур, але не підміняти собою інституційні рішення.

Також пропонується реформа адвокатського самоврядування. Зокрема, пропонується удосконалити законодавче регулювання формування та функціонування органів адвокатського самоврядування з метою забезпечення їх регулярного оновлення, підзвітності та прозорості, а також гарантування виборчих прав адвокатів.

Серед ключових змін — цифровізація виборчих процедур та запровадження захищеного онлайн-голосування за принципом «один адвокат – один голос». Також пропонується впорядкувати виборчий цикл в системі адвокатського самоврядування та передбачити запобіжники від його блокування чи перенесення.

Окремо визначається вичерпний перелік підстав і граничних строків продовження повноважень органів адвокатського самоврядування. Передбачається скорочення строків повноважень, запровадження обов’язкової ротації членів органів із урахуванням європейських практик, а також обмеження перебування однієї особи на посаді більш ніж один строк поспіль.

Підтримка Верховною Радою саме депутатської версії з розширеним впливом міжнародних експертів може розглядатися як індикатор готовності до глибших інституційних змін у системі правоохоронних органів.

Водночас, пропозиції щодо механізмів парламентського контролю за керівництвом ДБР можуть створити прецедент посилення ролі Верховної Ради у нагляді за силовими структурами.

У підсумку, вибір між запропонованими підходами може визначити модель функціонування антикорупційної системи на наступні роки — як автономного інституційного механізму або як частини чинної владної вертикалі.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Виступ Генерального прокурора Руслана Кравченка на Ministerial Dialogue Group