ТЦК без балаклав і лише під відеозапис: комісія запропонувала нові правила мобілізаційних заходів

У Верховній Раді зареєстровано проєкт постанови № 15332 «Про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих порушень законодавства України у сфері оборони, антикорупційного законодавства України та дотримання прав і свобод людини під час дії воєнного стану про виконану роботу».

Метою документа є подання парламенту письмового звіту Комісії за шість місяців діяльності. Проєктом пропонується взяти звіт до відома та оприлюднити його на офіційному вебсайті Верховної Ради України.

Результати роботи Комісії за шість місяців

За звітний період Комісія:

• провела 20 засідань;
• провела 3 наради;
• заслухала понад 70 представників органів державної влади, правоохоронних органів, ТЦК та СП, установ, організацій і громадян;
• ухвалила 9 рішень;
• направила понад 60 запитів.

Для супроводу розслідувань було створено Експертну раду, до складу якої увійшли 18 фахівців та представників державних інституцій, а також три профільні робочі групи за напрямами оборони, антикорупційного законодавства та прав людини.

Закриті обличчя під час мобілізаційних заходів

Одним із напрямів роботи Комісії стало дослідження практики використання балаклав та шарфів-труб представниками ТЦК та СП і поліцейськими під час здійснення мобілізаційних заходів.

У звіті зазначається, що Комісія проаналізувала численні відеоматеріали із соціальних мереж, медіа та звернень громадян, на яких зафіксовано випадки, коли обличчя представників груп оповіщення були повністю або частково закриті.

Комісія вказала, що приховування обличчя під час взаємодії з цивільним населенням ускладнює або робить неможливою подальшу ідентифікацію посадових осіб, викликає психологічний супротив громадян, суперечить принципу відкритості діяльності державних органів.

Під час заслуховування керівників різних ТЦК та СП останні повідомляли, що використання балаклав не є допустимою практикою, а шарфи-труби призначені виключно для захисту від погодних умов.

Бодікамери та відеофіксація мобілізаційних заходів

Окремий розділ звіту присвячено застосуванню засобів фото- та відеофіксації.

Під час засідання Комісії Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець навів статистику звернень громадян щодо дій представників ТЦК та СП:

• 2022 рік — 18 звернень;
• 2023 рік — 514 звернень;
• 2024 рік — 3 319 звернень;
• 2025 рік — 6 014 звернень.

Серед питань, на які найчастіше скаржилися громадяни, Омбудсман назвав порушення процедур військового обліку, незаконне затримання, обмеження свободи пересування та неправомірні дії груп оповіщення.

Комісія встановила низку проблем у сфері використання бодікамер:

1)  Відсутність окремого обліку порушень

Національна поліція повідомила, що окремий облік службових розслідувань через відсутність або вимкнення бодікамер не ведеться.

Водночас Міністерство оборони надало інформацію про службові розслідування щодо невикористання відеореєстраторів у різних областях, а Волинський обласний ТЦК та СП повідомив про 16 протоколів за недбале ставлення до військової служби, складених після запровадження обов’язкового використання бодікамер.

2) Проблема припинення відеозйомки

Комісія звернула увагу на норму Інструкції Міноборони, яка дозволяє припиняти відеозапис у разі загрози потрапляння в кадр військових об’єктів або інформації з обмеженим доступом.

У звіті зазначено, що така норма охоплює надто широке коло ситуацій та може використовуватися для припинення фіксації можливих правопорушень.

3) Проблеми під час доставлення громадян

Комісія встановила, що під час адміністративного затримання і доставлення громадян до ТЦК та СП безперервна відеофіксація фактично не забезпечується, оскільки поліцейські та затримані особи часто переміщуються різними транспортними засобами.

Також бодікамери фіксують події лише перед носієм пристрою, що не дозволяє повністю документувати події всередині транспорту.

4) Видалення відеозаписів через 30 днів

Згідно з чинною інструкцією Міноборони, записи з бодікамер зберігаються 30 днів.

Комісія звернула увагу, що через строки пересилання та розгляду звернень громадян відеоматеріали можуть бути автоматично видалені ще до завершення перевірки скарг або розгляду адвокатських запитів.

У зв’язку з цим Комісія рекомендувала збільшити мінімальний строк зберігання записів до 90 календарних днів.

Рекомендації щодо мобілізаційних заходів

За результатами розслідування Комісія рекомендувала заборонити роботу груп оповіщення у випадках, коли їхні учасники не забезпечені справними бодікамерами та засобами зчитування електронних військово-облікових документів.

Також запропоновано запровадити обов’язкову безперервну відеофіксацію для представників ТЦК та СП і поліцейських під час здійснення мобілізаційних заходів.

Окремо Комісія рекомендувала обладнати транспортні засоби, які використовуються для перевезення військовозобов’язаних, засобами безперервного відеозапису всередині салону.

Крім того, пропонується збільшити строк зберігання відеозаписів із бодікамер з 30 до 90 днів.

Ще однією рекомендацією стало запровадження окремого обліку службових розслідувань щодо випадків відсутності, вимкнення або втрати записів із бодікамер під час мобілізаційних заходів.

Взаємодія НАБУ, САП і Держфінмоніторингу

Ще одним напрямом роботи стало дослідження міжвідомчої взаємодії НАБУ, САП та Держфінмоніторингу у межах справи «МІДАС».

У звіті зазначено, що НАБУ не бачить системних проблем у взаємодії із САП, однак повідомило про окремі випадки несвоєчасного або неякісного виконання запитів Держфінмоніторингом.

Серед наведених прикладів — випадки, коли відповіді на запити надходили через багато місяців після звернення або залишалися невиконаними.

Комісія повідомила, що продовжує аналіз матеріалів у межах дослідження справи «МІДАС» та ще не сформувала остаточних висновків.

Висновки

У звіті Тимчасова слідча комісія зазначила, що за шість місяців роботи накопичено значний масив документів і матеріалів у сферах оборони, антикорупційного законодавства та захисту прав людини. Значна частина інформації продовжує опрацьовуватися, а тому остаточні висновки щодо більшості досліджуваних питань ще не сформовані.

У зв’язку з цим Комісія запропонувала Верховній Раді взяти звіт до відома та продовжити її роботу на весь строк діяльності, визначений постановою про створення ТСК.

Додатково читайте, як раніше у Міноборони не встановлено заборони на носіння балаклав військовослужбовцями ТЦК та СП, а рішення про їх використання ухвалюють командири на місцях.

Також можна ознайомитися із рішенням, де Суд оштрафував офіцера ТЦК на 30 600 грн за проведення мобілізаційних заходів із порушеннями, зокрема без відеофіксації та з використанням засобів, що закривали обличчя членів групи оповіщення.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.