ТСК завершила роботу: аналіз доброчесності у правоохоронній сфері показав проблеми з прозорістю та підзвітністю
У Верховній Раді зареєстровано проєкт Постанови №15337 про звіт Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування можливих фактів корупційних або пов’язаних із корупцією правопорушень у правоохоронних органах, судах та органах судової влади.
Тимчасова слідча комісія завершила діяльність та підготувала узагальнений звіт про стан доброчесності у ключових інституціях правосуддя і правопорядку.
За даними моніторингу за період із січня 2024 року по липень 2025 року зафіксовано понад 80 повідомлень про можливі корупційні та пов’язані з недоброчесністю правопорушення у діяльності судових і правоохоронних органів.
Зокрема, аналіз охоплює органи прокуратури, Національної поліції, СБУ, ДБР, НАБУ, БЕБ і НАЗК, а також судові й кадрові інституції системи правосуддя, зокрема Верховний Суд, Вищий антикорупційний суд, Вищу раду правосуддя та ВККС.
У судовій системі у фокусі повідомлень — питання можливого незаконного збагачення, недостовірного декларування, невідповідності рівня життя задекларованим доходам, зловживання службовими пільгами та майном, а також затягування дисциплінарних процедур і внутрішні конфлікти у системі суддівського врядування.
Щодо правоохоронних органів у звіті йдеться про можливе незаконне збагачення, порушення правил декларування, використання службових повноважень у приватних інтересах, тиск на бізнес і журналістів, втручання у розслідування, витоки даних із кримінальних проваджень та конфлікти між окремими правоохоронними й антикорупційними структурами.
У звіті наголошується на наявності системних проблем у діяльності окремих державних інституцій, відповідальних за забезпечення законності, правопорядку та протидію корупції. Виявлені факти, за змістом документа, вказують на комплексні виклики у функціонуванні антикорупційної та правоохоронної системи.
Зокрема, висновки і рекомендації Комісії можуть бути використані для вдосконалення законодавства, посилення механізмів підзвітності, прозорості та ефективності діяльності правоохоронних органів і органів судової влади. Ухвалення відповідної постанови, як зазначається, має сприяти підвищенню довіри суспільства до державних інституцій, забезпеченню принципу невідворотності відповідальності та посиленню антикорупційної політики.
Нагадаємо, як писала «Судово-юридична газета», лише за період січень–травень 2026 року дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя ухвалили 48 рішень про притягнення до дисциплінарної відповідальності 49 суддів.
До суддів застосовано різні види дисциплінарних стягнень залежно від характеру встановлених порушень.
Зокрема, у зазначений період:
- попередження отримали 24 судді;
- догану з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу строком на один місяць застосовано щодо 5 суддів;
- сувору догану з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу строком на три місяці застосовано щодо 3 суддів;
- подання про звільнення внесено щодо 17 суддів.
Крім того, Вища рада правосуддя за 5 місяців 2026 року звільнила 78 суддів. З них 13 – із підстав дисциплінарної відповідальності або конституційних процедур. Зокрема:
- 12 суддів — за вчинення істотного дисциплінарного проступку;
- 1 суддя — на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України за поданням ВККС.
Таким чином, дисциплінарна практика Вищої ради правосуддя демонструє системне застосування різних видів стягнень — від попереджень до ініціювання звільнення суддів залежно від тяжкості встановлених порушень.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
