Обчислення стажу професійної діяльності у сфері права у межах добору на посади суддів місцевих судів – роз'яснення ВККС

Вища кваліфікаційна комісія суддів Надала роз’яснення щодо обчислення стажу професійної діяльності у сфері права в межах процедури добору на посаду судді місцевого суду.

Згідно з частиною першою статті 69 («Вимоги до кандидатів на посаду судді») Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі – Закон № 1402-VIII) на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.

Особа, яка виявила намір взяти участь у доборі, повинна підтвердити свою відповідність вимогам до кандидата на посаду судді та несе відповідальність за повноту, актуальність та достовірність документів, що подані нею до Комісії.

Пунктом 1 частини сьомої статті 69 Закону № 1402-VIII передбачено, що для цілей цього Закону вищою юридичною освітою вважається вища юридична освіта ступеня магістра (або прирівняна до неї вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста), здобута в Україні, а також вища юридична освіта відповідного ступеня, здобута в іноземних державах та визнана в Україні в установленому законом порядку.

16 вересня 2014 року набрав чинності Закон України «Про вищу освіту» від 01 липня 2014 року № 1556-VII (далі – Закон № 1556-VII). Установлено, що освітня діяльність за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, що провадиться закладами вищої освіти і започаткована до набрання чинності цим Законом, продовжується у межах строку навчання за певною освітньо-професійною програмою з видачею державного документа про вищу освіту встановленого зразка – диплома спеціаліста. Останній прийом на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста проводиться у 2016 році.

Вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (повна вища освіта) після набрання чинності цим Законом прирівнюється до вищої освіти ступеня магістра (підпункт 1-2 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1556-VII).

Порядок визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 05 травня 2015 року № 504 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 05 вересня 2022 року № 784) (далі – Порядок № 504).

Право кандидата (власника документа про освіту) претендувати на вступ, продовжувати навчання та/або здійснювати професійну діяльність в Україні підтверджується рішенням Міністерства освіти і науки України, про що видається свідоцтво (пункт 1 розділу ІІ Порядку  № 504).

Для цілей застосування Закону № 1402-VIII вищою юридичною освітою вважається вища освіта за відповідними галузями (напрямами) та спеціальностями (право, правоохоронна діяльність, правознавство тощо), передбаченими нормами чинних у відповідний період (період здобуття освіти) постанов Кабінету Міністрів України.

Згідно з пунктом 2 частини сьомої статті 69 Закону № 1402-VIII стаж професійної діяльності у сфері права – стаж професійної діяльності особи за спеціальністю після здобуття нею вищої юридичної освіти.

У справі № 800/562/17 Верховний Суд дійшов висновку, що стажем роботи в галузі права є стаж на посаді, кваліфікаційні вимоги до якої передбачають наявність вищої юридичної освіти із присвоєнням освітньо-кваліфікаційного рівня не нижче спеціаліста. Критерієм віднесення стажу роботи до роботи у сфері права Суд визначив  виконання особою передбачених посадовою інструкцією обов’язків, пов’язаних із правозастосовною діяльністю,  яка полягає у здійсненні систематичного виконання таких функцій як розроблення та/або застосування норм права (постанова Касаційного адміністративного суду від 06 березня 2018 року у справі № 800/562/17).

У роз’ясненнях Міністерства юстиції України, викладених у листах від 30 вересня 2009 року № 31-32/310, від 04 березня 2014 року № 2755-0-33-14/13.1, зазначено, що до стажу роботи у сфері права зараховується період роботи на посадах з реалізацією повноважень, пов’язаних з правоохоронними, правовиконавчими, правоустановчими функціями. За змістом робота у сфері права передбачає розробку або застосування норм права і носить систематичний характер. Це період роботи в органах державної влади (у тому числі судах, органах юстиції, прокуратури), нотаріату, адвокатури, місцевого самоврядування, у профспілкових комітетах та інших громадських організаціях, на підприємствах, в установах, організаціях будь-якої форми власності.

При вирішенні питань щодо віднесення діяльності кандидата до професійної діяльності у сфері права враховуються кваліфікаційні вимоги за відповідною посадою, передбачені посадовою інструкцією, а також загальні відомості  з Класифікатора професій ДК 003:2010.

Отже, для того аби набути право на зарахування певного періоду роботи до стажу професійної діяльності у сфері права, насамперед, кандидат повинен підтвердити визначеними законодавством документами (відповідним дипломом магістра, спеціаліста чи свідоцтвом про визнання документа про вищу освіту, здобуту за кордоном) наявність у нього вищої юридичної освіти. Лише після здобуття вказаної освіти і за умови працевлаштування за спеціальністю (на посаду, кваліфікаційні вимоги до якої передбачають наявність вищої юридичної освіти, а зміст діяльності (трудова функція) полягає у систематичному виконанні функцій із правотворення чи правозастосування) починається відлік стажу професійної діяльності у сфері права.

Щодо особливостей зарахування періоду роботи на деяких посадах в апаратах судів до стажу професійної діяльності у сфері права.

Якщо особа займає (займала) посаду працівника апарату суду (головний спеціаліст, науковий консультант, керівник структурного підрозділу тощо), посадові обов’язки якого передбачають виключно здійснення науково-аналітичної діяльності в судах (аналіз проектів законодавчих актів, систематизація судової практики, її узагальнення, надання аналітичної допомоги суддям з питань правозастосування), і має науковий ступінь, період такої професійної діяльності зараховується до стажу професійної діяльності у сфері права на підставі пункту 4 частини сьомої статті 69 Закону № 1402-VIII.

Якщо працівник апарату суду не належить (не належав) до вказаної вище категорії, тоді необхідно виходити із кваліфікаційних вимог до певної посади (передусім вимог про освіту, досвіду роботи) та норм посадової інструкції, якими на працівника апарату суду покладено обов'язки, пов’язані із систематичним виконанням таких функцій як розроблення та/або застосування норм права.

Стаж роботи працівників апаратів судів, робота яких не пов’язана із нормотворчою, правозастосовною діяльністю (має технічний характер), не прирівнюється до стажу професійної діяльності у галузі права, необхідного для участі у доборі».

Щодо секретаря судового засідання.

На посаду секретаря судового засідання призначаються особи, які мають вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» або «Правоохоронна діяльність» з освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче молодшого спеціаліста, без вимог щодо стажу роботи (Типова посадова інструкція секретаря судового засідання місцевого загального суду, затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 20 липня 2005 року № 86).

У справі № 800/540/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла такого висновку: незважаючи на те, що на посаду секретаря судового засідання призначаються особи, які мають вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, робота на посаді секретаря судового засідання з моменту здобуття особою вищої юридичної освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра підлягає зарахуванню до стажу роботи в галузі права.

Отже, стаж роботи на посаді секретаря судового засідання підлягає зарахуванню до стажу професійної роботи у сфері права з дати отримання диплома про повну вищу юридичну освіту за освітнім ступенем «спеціаліст» чи «магістр» права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2018 року  у справі № 800/540/17).

Аналогічний підхід слід застосовувати і при визначенні того, чи належать до стажу професійної діяльності у сфері права стаж роботи на інших посадах в апараті суду.

Щодо зарахування наукової роботи до стажу професійної діяльності у сфері права.

Пунктом 4 частини сьомої статті 69 Закону № 1402-VIII передбачено, що стажем наукової роботи є стаж професійної діяльності у сфері права на посадах наукових (науково-педагогічних) працівників у закладі вищої освіти (університеті, академії чи інституті, крім вищих військових навчальних закладів) чи науковій установі України або в аналогічному закладі вищої освіти чи науковій установі іноземної держави, на посадах працівників апарату суду (головний спеціаліст, науковий консультант, керівник структурного підрозділу), посадові обов’язки яких передбачають виключно здійснення науково-аналітичної діяльності в судах України (аналіз проектів законодавчих актів, систематизація судової практики, її узагальнення, надання аналітичної допомоги суддям з питань правозастосування), за умови наявності наукового ступеня, на посадах науково-викладацького складу Національної школи суддів України, за умови наявності наукового ступеня, а також час навчання в аспірантурі чи докторантурі за денною (очною) формою навчання випускників аспірантури, докторантури, за умови публічного захисту дисертації.

Отже, стаж наукової роботи у сфері права віднесений законом до професійної діяльності у сфері права.

Щодо зарахування стажу професійної діяльності адвоката та його помічника до стажу професійної діяльності у сфері права.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі – Закон № 5076-VI), адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Частиною першою статті 16 Закону № 5076-VI передбачено, що адвокат може мати помічників з числа осіб, які мають повну вищу юридичну освіту. Помічники адвоката працюють на підставі трудового договору (контракту), укладеного з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням, з додержанням вимог цього Закону і законодавства про працю.

Помічник адвоката виконує доручення адвоката у справах, що знаходяться у провадженні адвоката, крім тих, що належать до процесуальних повноважень (прав та обов’язків) адвоката (частина друга статті 16 Закону № 5076-VI).

Засади організації, правовий статус та умови діяльності помічника адвоката унормовані Положенням про помічника адвоката, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 25 вересня 2015 року № 113 із змінами (далі – Положення № 113).

Отже, стаж професійної діяльності адвоката та помічника адвоката належить до стажу професійної діяльності у сфері права, який дає право претендувати на посаду судді.

Кандидат, який є адвокатом, повинен надати копію свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю, копію витягу з реєстру адвокатів.

Реальну (фактичну) та систематичну діяльність кандидат на посаду судді, який є адвокатом, має підтвердити такими документами: договорами, ордерами або іншими документами, що посвідчували повноваження адвоката на надання правової допомоги під час здійснення ним професійної діяльності; деклараціями про доходи від професійної діяльності для самозайнятої особи або фізичної особи – підприємця; довідками з місця роботи, про заробітну плату, трудовою книжкою – для осіб, що здійснюють адвокатську діяльність у складі юридичної особи чи адвокатського об’єднання; документами про доходи за період здійснення професійної діяльності адвоката; копіями судових рішень та інших процесуальних документів, які у сукупності дозволяють встановити участь адвоката у справі (провадженні); іншими документами, які дають підстави зробити висновок про реальність (фактичність) його діяльності.

Для підтвердження одного року стажу професійної діяльності у сфері права кандидат повинен подати від одного до трьох документів.

Стаж професійної діяльності у сфері права помічника адвоката повинен бути підтверджений документами, передбаченими Положенням № 113 (посвідчення, документ (документи), що підтверджує оформлення трудових правовідносин з адвокатом, адвокатським бюро чи адвокатським об’єднанням, копія витягу з реєстру адвокатів, що містить відомості про внесення інформації про помічника адвоката до Єдиного реєстру адвокатів України тощо).

Щодо зарахування періоду підприємницької діяльності до стажу професійної діяльності у сфері права.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом (частина друга статті 50 ЦК України).

Види економічної діяльності фізичних осіб – підприємців визначені та кодовані за класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД), що набрала чинності на підставі наказу Держспоживстандарту України  від 11 жовтня 2010 року № 457.

Для зарахування періоду діяльності фізичної особи – підприємця до стажу професійної діяльності у сфері права подані документи повинні підтверджувати наявність вищої юридичної освіти, а також те, що зареєстрований код за КВЕД включає надання послуг у сфері права. За своєю суттю послуги полягають у правотворчих чи правозастосовних діях. При цьому слід врахувати, що  правова  допомога є багатоаспектною,  різною за змістом, обсягом та формами  і  може  включати  розробку проєктів нормативних документів, консультації,  роз’яснення, складення позовів і звернень,  довідок,  заяв,  скарг,  здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від  обвинувачення  тощо.

Оскільки підприємницька діяльність у відповідній сфері повинна бути реальною (фактичною) та систематичною, то для підтвердження одного року стажу професійної діяльності у сфері права кандидат повинен подати від одного до трьох документів.

Такими документами можуть бути договори про надання послуг у сфері права, акти про їх виконання; документи, що посвідчують повноваження на надання цих послуг; декларації про доходи фізичної особи – підприємця; копії судових рішень та інших процесуальних документів, які в сукупності дозволяють встановити надання фізичною особою – підприємцем послуг у справі (провадженні); інші документи, які дають підстави зробити висновок про реальність (фактичність) його діяльності у сфері права.

Щодо зарахування періоду роботи на посаді керівника юридичної особи (суб’єкта владних повноважень без статусу юридичної особи) до стажу професійної діяльності у сфері права.

Нормами процесуальних законів (Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV, Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року   № 1618-IV та Господарського процесуального кодексу України від 06 листопада 1991 року      № 1798-XII) передбачено, що під час здійснення провадження у справі юридична особа незалежно від порядку її створення, суб’єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, можуть брати участь через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб’єкта владних повноважень) або через представника.

У разі якщо керівник має вищу юридичну освіту, здійснює позасудове чи судове самопредставництво юридичної особи і така діяльність за своєю суттю полягає у застосуванні права, є реальною (фактичною) та систематичною, він має право на зарахування періоду такої діяльності до стажу професійної діяльності у сфері права.

Для того аби підтвердити це право, такій категорії кандидатів необхідно надати, зокрема: 1) документ, що підтверджує призначення на посаду керівника; 2) статут, положення чи трудовий договір (контракт), який уповноважує здійснювати функції самопредставництва юридичної особи.

Оскільки діяльність повинна бути реальною (фактичною) та систематичною, то для підтвердження одного року стажу професійної діяльності у сфері права кандидат повинен подати від одного до трьох документів.

Щодо зарахування періоду перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею три- та шестирічного віку до стажу професійної діяльності у сфері права.

Згідно з частиною другою статті 181 Кодексу законів про працю України від 10 грудня:

1971 року № 322-VIII відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.

За бажанням матері або батька дитини одному з них надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства (частина третя статті 179 Кодексу).

У разі якщо дитина потребує домашнього догляду, одному з батьків дитини в обов’язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку (частина шоста статті 179 Кодексу).

Отже, період перебування у вказаних вище відпустках зараховується до стажу професійної діяльності у сфері права, який дає право претендувати на посаду судді.

Щодо зарахування періоду проходження військової служби до стажу професійної діяльності у сфері права.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі – Закон

№ 2011-XII) передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Поняття, види та основні правила проходження військової служби унормовані Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII.

З метою реалізації передбаченої частиною першою статті 8 Закону № 2011-XII гарантії на момент вступу на військову службу особа повинна здійснювати професійну діяльність, яка підлягає зарахуванню до стажу професійної діяльності у сфері права.

Нагадаємо, що 11 грудня 2024 року ВККС оголосила добір на 1800 вакантних посад суддів місцевих судів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.