Верховний Суд визначив, що валютні коливання самі по собі не є підставою для зміни строків держконтрактів

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду висловив правову позицію стосовно  підвищення курсу валюти та воєнний стан не є безумовною підставою для внесення змін до договору, зокрема строків виконання договору. 

Зазначається, що підстав для застосування п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про оборонні закупівлі», постанови КМУ від 20.03.2022 № 335 «Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану», яка була прийнята відповідно до цього Закону, та ст. 652 ЦК України немає, оскільки виконавець послуг не довів наявності прямого причинно-наслідкового зв'язку між зміна курсу та продовженням терміну виконання ремонту.

Виконавець послуг договору закупівлі за державні кошти повинен був при певній обачності передбачити виникнення труднощів у виконанні договору, пов'язаних з можливою зміною курсу гривні, зважаючи на те, що на момент укладення договору на території України вже було введено воєнний стан. Підвищення курсу валюти під час дії воєнного стану не може розглядатися як підстава для зміни договору у зв'язку з істотною зміною обставин.

За відсутності істотної зміни обставин, якою сторони керувалися, укладаючи договір, не можна змінити договір за рішенням суду.

Верховний Суд розглядав касаційну скаргу у справі щодо зміни строків виконання договору державної закупівлі, укладеного між приватним підприємством та Міністерством оборони України. Предметом перегляду стало питання наявності правових підстав для внесення судом змін до термінів виконання робіт за договором у зв’язку з посиланням виконавця на істотну зміну обставин, спричинену зростанням валютного курсу під час воєнного стану.

Обставини справи

Суть спору полягала у вимозі підприємства змінити календарний план виконання ремонтних послуг, передбачених договором про закупівлю від 6 травня 2022 року, шляхом продовження строку з 30 серпня 2022 року до 31 грудня 2022 року. Позивач обґрунтовував необхідність таких змін тим, що стрімке підвищення офіційного курсу гривні до іноземної валюти у липні 2022 року унеможливило закупівлю імпортних комплектуючих у межах погодженої вартості, що нібито свідчить про істотну зміну обставин, яка не залежала від волі сторін.

Суд першої інстанції відмовив у позові, виходячи з того, що обраний спосіб захисту не є належним та ефективним. На думку суду, позов спрямований не на забезпечення виконання договору, а радше на усунення ризику застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт.

Апеляційний суд погодився з цими висновками, водночас звернувши увагу на відсутність правових підстав для застосування статті 652 Цивільного кодексу України у заявленому контексті. Апеляційний суд підкреслив, що підвищення валютного курсу не може вважатися істотною зміною обставин у розумінні законодавства, а виданий Торгово-промисловою палатою висновок не має доказового значення як підтвердження таких обставин.

Розгляд справи у Верховному Суді

Верховний Суд, аналізуючи доводи касаційної скарги, дійшов висновку, що закон не передбачає можливості зміни істотних умов договору публічної закупівлі за рішенням суду на вимогу однієї сторони, крім випадків, прямо визначених статтею 652 ЦК України. Суд вказав, що для зміни договору в судовому порядку необхідно довести наявність істотної зміни обставин, які сторони не могли передбачити на момент укладення договору. У даному випадку договір укладено вже після введення воєнного стану, а отже позивач мав усвідомлювати можливі економічні ризики, пов’язані зі зміною валютного курсу.

Крім того, Верховний Суд наголосив, що жоден доказ у матеріалах справи не підтверджує причинно-наслідковий зв’язок між підвищенням валютного курсу та неможливістю виконання робіт у визначений строк. Висновок Торгово-промислової палати не може замінювати доказування таких обставин, оскільки закон не наділяє ТПП повноваженнями встановлювати факт істотної зміни обставин у правовідносинах, пов’язаних із договорами.

Верховний Суд також звернув увагу на принцип комерційного ризику у підприємницькій діяльності. Підприємство, укладаючи договір у травні 2022 року, вже перебувало в умовах воєнного стану та мало розуміти можливість коливання курсу гривні й інші економічні наслідки збройної агресії. Отже, ці обставини не можуть розцінюватися як непередбачувані та такі, що надавали б право вимагати зміни договору в судовому порядку.

Оцінивши наведені аргументи, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам закону, підстав для їх скасування немає, а доводи скаржника фактично зводяться до незгоди з оцінкою доказів. Касаційну скаргу залишено без задоволення, а судові рішення – без змін.

Детально ознайомитись з позицією КГС ВС у справі № 910/11841/22 можна за посиланням. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.