Верховний Суд пояснив різницю між допитом і слідчим експериментом та оцінив їх доказове значення
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі висловив позицію стосовно розмежування слідчного експерименту і допиту.
Нормативна модель слідчого експерименту передбачає безпосередню участь потерпілого, свідків у проведенні дій, спрямованих на досягнення легітимної мети цієї слідчої дії, а саме у відтворенні дій, обстановки, обставин певної події, проведенні необхідних дослідів чи випробувань.
Отримання від потерпілого, свідків відомостей під час проведення слідчого експерименту (з дотриманням установленого законом порядку) є складовою належної правової процедури цієї процесуальної дії, що разом з іншими її сутнісними компонентами дозволяє досягнути її мети і вирішити поставлені завдання.
Водночас на відміну від слідчого експерименту допит потерпілого чи свідка в розумінні статей 224, 225 КПК - це слідча дія, що провадиться шляхом опитування особи, для отримання інформації, яка має доказове чи інше значення для кримінального провадження.
Верховний Суд розглянув касаційну скаргу засудженого на вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, якими його визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 121 Кримінального кодексу України.
Суть справи полягала у встановленні обставин загибелі жінки, яку, за версією обвинувачення, було підпалено її співмешканцем після конфлікту.
Обставини справи
Інцидент стався у вересні 2017 року під час спільного вживання алкоголю засудженим та його співмешканкою. Між ними виник конфлікт, у ході якого чоловік наніс їй тілесні ушкодження, а згодом, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, облив її одяг бензином та підпалив, кинувши недопалок. Внаслідок отриманих опіків жінка померла в лікарні.
Суд першої інстанції призначив засудженому 10 років позбавлення волі, а також зобов’язав його сплатити 500 тисяч гривень моральної шкоди. Апеляційна інстанція залишила вирок без змін.
У касації засуджений стверджував про недоведеність його вини, стверджував, що потерпіла загорілася внаслідок самопідпалювання. Він оскаржував допустимість окремих доказів, зокрема огляду місця події та слідчого експерименту, який проводився через два роки після подій. Також ставив під сумнів об’єктивність свідків та зазначав, що апеляційний суд не дав належної оцінки його доводам.
Висновки Верховного Суду
Верховний Суд, переглянувши матеріали справи, дійшов висновку, що вирок суду першої інстанції є обґрунтованим і ухваленим з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства.
Суд наголосив, що під час розгляду справи були ретельно досліджені свідчення численних свідків, результати експертиз, а також письмові докази. При цьому версія захисту про самопідпалювання потерпілої не знайшла жодного реального підтвердження в матеріалах справи. Верховний Суд зауважив, що ця версія побудована переважно на припущеннях та заангажованих свідченнях, які не витримують критичного аналізу.
Особливу увагу Суд приділив оцінці показань ключового свідка, яка перебувала на місці події та надала докладний, логічно узгоджений опис того, що сталося. Верховний Суд погодився з оцінкою судів попередніх інстанцій, що ці показання заслуговують на довіру. Водночас доводи щодо упередженості або неналежності цього свідка визнані безпідставними.
Щодо інших доказів, таких як слідчий експеримент і огляд місця події, Верховний Суд дійшов висновку, що ці слідчі дії були проведені у повній відповідності до вимог процесуального законодавства. Ніяких істотних порушень у їх проведенні не виявлено.
Касаційна інстанція також підтвердила, що рішення судів попередніх інстанцій були мотивованими, законними та обґрунтованими, а їх висновки ґрунтувалися на всебічному та повному дослідженні обставин справи. Жодних сумнівів у правомірності кваліфікації дій засудженого як умисного спричинення тяжких тілесних ушкоджень із особливим мученням, що спричинили смерть, колегія суддів не виявила.
Таким чином, доводи касаційної скарги були визнані необґрунтованими, а ухвали попередніх судів – такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права. Верховний Суд залишив судові рішення без змін.
Детально ознайомитись з позицією ВС у справі № 484/4643/19 можна за посиланням.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
