Верховний Суд: продаж частки спільного майна подружжя без згоди одного з них є незаконним
Верховний Суд визнав незаконною реалізацію на електронних торгах частки у квартирі, яка є об’єктом спільної сумісної власності подружжя, якщо така реалізація відбулася без згоди іншого з подружжя та без попереднього визначення частки боржника, навіть якщо борг виник уже після розірвання шлюбу.
Обставини справи №711/744/23
Позивачка перебувала у шлюбі з відповідачем з 1987 по 1994 рік. У період шлюбу подружжя за спільні кошти повністю сплатило пайовий внесок за однокімнатну квартиру в житлово-будівельному кооперативі. Право власності було зареєстроване лише за чоловіком, однак після розірвання шлюбу квартира не ділилася, а жінка продовжувала в ній проживати.
Після розлучення колишній чоловік набув боргові зобов’язання перед третьою особою. У межах виконавчого провадження приватний виконавець звернув стягнення на квартиру та реалізував її на електронних торгах через ДП «СЕТАМ». Переможець торгів отримав право власності, яке було зареєстроване нотаріусом.
Позивачка оскаржила торги, зазначивши, що квартира є спільною сумісною власністю подружжя, а її частка була продана без її згоди.
Рішення судів
Суд першої інстанції задовольнив позов, визнав електронні торги недійсними, скасував державну реєстрацію права власності та визнав за позивачкою право власності на 1/2 квартири.
Апеляційний суд скасував це рішення та відмовив у позові, вказавши, що позивачка пропустила строк позовної давності, який, на думку апеляції, слід було обчислювати з моменту накладення арешту на квартиру ще у 2009 році.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд не погодився з таким підходом і скасував рішення апеляційної інстанції в ключовій частині.
ВС зазначив, що:
- квартира, пай за яку був повністю сплачений під час шлюбу, є спільною сумісною власністю подружжя, незалежно від того, на кого оформлено право власності;
- реалізація спільного майна для погашення боргів лише одного з подружжя, які виникли після розірвання шлюбу, без визначення частки боржника та без згоди іншого співвласника є порушенням його майнових прав;
- такий продаж є підставою для визнання електронних торгів недійсними.
Окремо Верховний Суд наголосив, що накладення арешту на майно не означає порушення права співвласника, оскільки саме по собі не призводить до вибуття майна з володіння. Тому позовна давність у таких справах обчислюється з дати проведення електронних торгів, а не з моменту арешту майна.
Оскільки торги відбулися 25 січня 2023 року, а позов було подано у лютому 2023 року, строк позовної давності не був пропущений.
Водночас Верховний Суд погодився з відмовою у задоволенні вимог:
- про визнання недійсними акта про проведені електронні торги та нотаріального свідоцтва;
- до приватного нотаріуса, оскільки він не є належним відповідачем.
ВС підкреслив, що оскарженню підлягає сам правочин продажу майна, а не документи, які лише фіксують його наслідки.
Верховний Суд підтвердив: спільне майно подружжя не може бути продане на торгах для погашення боргів одного з колишніх подружжя без згоди іншого та без визначення часток, а строк оскарження таких торгів починає відлік з моменту їх проведення.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
