Поновлення на роботі неможливе: КЦС ВС про звільнення працівника ліквідованого органу

Верховний Суд підтвердив, що у разі встановлення факту незаконного звільнення працівника з органу місцевого самоврядування, який згодом був ліквідований, поновлення на роботі є неможливим, навіть якщо функції цього органу фактично здійснює інший орган або правонаступник.

У такій ситуації належним способом захисту є зміна формулювання причини звільнення на пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України (ліквідація органу), а також стягнення середнього заробітку лише за період до дати ліквідації. Вимоги про виплату середнього заробітку за час після ліквідації задоволенню не підлягають.

Такого висновку Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду дійшов у постанові в справі № 462/6558/22.

Обставини справи

Позивач з 2016 року працював юристом Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області.

У зв’язку з реорганізацією органів місцевого самоврядування та приєднанням Малехівської сільської ради до Львівської міської ради, його було попереджено про вивільнення, а згодом звільнено з посади на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

Позивач звернувся до суду, вказуючи, що:

• звільнення проведене з порушенням трудового законодавства;
• йому не пропонували вакантні посади, які відповідали його кваліфікації;
• Малехівську сільську раду не ліквідовано, а реорганізовано, тому він має бути поновлений або переведений до Львівської міської ради як правонаступника.

Він просив:

• скасувати розпорядження про звільнення;
• поновити його на посаді;
• стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що:

• звільнення було незаконним, оскільки роботодавець не запропонував позивачеві всі наявні вакантні посади;
• разом з тим поновлення на посаді є неможливим, оскільки Малехівська сільська рада припинила діяльність як юридична особа.

Суди:

• змінили формулювання звільнення на звільнення у зв’язку з ліквідацією органу місцевого самоврядування;
• стягнули середній заробіток за період з дати звільнення до дати державної реєстрації припинення ради;
• відмовили у стягненні середнього заробітку за період після ліквідації.

Позиція Верховного Суду

Переглядаючи справу, КЦС ВС погодився з висновками судів попередніх інстанцій і зазначив таке:

Суд не має повноважень втручатися у дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування щодо формування штату та призначення працівників.

Навіть за наявності правонаступника та фактичного здійснення функцій ліквідованого органу іншим органом, суд не може зобов’язати роботодавця призначити працівника на посаду.

У разі незаконного звільнення працівника з органу, який згодом ліквідований, застосовується стаття 240-1 КЗпП України, що передбачає:

• зміну формулювання причини звільнення;
• виплату середнього заробітку лише за час до ліквідації.

Після дати ліквідації органу вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є безпідставними.

Верховний Суд також врахував, що, попри судове скасування урядових рішень щодо включення Малехівської громади до Львівської громади, Малехівська сільська рада фактично не відновила свою діяльність, а 18 серпня 2021 року була припинена як юридична особа.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду залишив касаційну скаргу без задоволення та залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.