Чоловік не прийшов до ТЦК, бо вдома троє малолітніх дітей: як суд оцінив неявку за повісткою
Хорольський районний суд Полтавської області розглянув справу №548/69/25 військовозобов’язаного, який після проходження ВЛК та отримання повістки не з’явився до ТЦК для відправки до військової частини, посилаючись на сімейні обставини — наявність трьох малолітніх дітей.
Суд підкреслив: навіть якщо підстави для відстрочки існують, вони не звільняють від обов’язку з’явитися за повісткою, якщо право на відстрочку не оформлене у встановленому законом порядку.
Обставини справи
Як встановив суд, обвинувачений перебував на військовому обліку та відповідно до законодавства підлягав призову за мобілізацією.
15 листопада 2024 року він пройшов військово-лікарську комісію та був визнаний придатним до проходження військової служби у ЗСУ. Того ж дня чоловікові вручили повістку з чітко визначеним часом прибуття до ТЦК для подальшої відправки до навчального центру. Йому також роз’яснили зміст повістки та попередили про кримінальну відповідальність за неявку.
Однак у зазначений день і час військовозобов’язаний без поважних причин до ТЦК не з’явився, чим умисно ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.
Позиція обвинуваченого
У судовому засіданні чоловік повністю визнав свою вину, щиро розкаявся та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті.
Він пояснив, що не з’явився до ТЦК через сімейні обставини, оскільки має трьох малолітніх дітей, а їхній матері, за його словами, було складно самостійно з ними впоратися.
Водночас обвинувачений визнав, що на момент проходження ВЛК та вручення повістки записи про його батьківство у свідоцтвах про народження дітей не були належним чином оформлені, у зв’язку з чим він не звертався для оформлення відстрочки від призову.
З огляду на повне визнання вини та відсутність спору щодо фактичних обставин, суд за згодою сторін не досліджував докази в повному обсязі.
Оцінка суду
Суд звернув увагу, що наявність підстав для оформлення відстрочки від мобілізації не є тотожною наявності права на відстрочку, якщо таке право не реалізоване у встановленому законом порядку.
При цьому суд врахував правову позицію Верховного Суду, згідно з якою право на відстрочку має бути реалізоване військовозобов’язаним шляхом вчинення активних дій та оформлене уповноваженим органом до моменту набуття статусу військовослужбовця.
Оскільки обвинувачений не скористався процедурою оформлення відстрочки до моменту призову, суд дійшов висновку, що його дії утворюють склад кримінального правопорушення, передбаченого статтею 336 Кримінального кодексу України — ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.
Призначене покарання
Суд кваліфікував дії обвинуваченого за статтею 336 Кримінального кодексу України — ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.
Врахувавши щире каяття та відсутність обтяжуючих обставин, суд призначив покарання у вигляді трьох років позбавлення волі, але звільнив засудженого від його відбування з випробувальним строком на два роки.
Протягом іспитового строку чоловік зобов’язаний перебувати на обліку в органі пробації, регулярно з’являтися для реєстрації та повідомляти про зміну місця проживання чи роботи.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом 30 днів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
