Надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянам — постанова КАС ВС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу про визнання незаконним та скасування рішення сільради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства.

Спірне питання справи від 11 грудня 2025 року № 340/4523/23 (адміністративне провадження № К/990/16325/24):

- розташування земельної ділянки у межах заповідного урочища місцевого значення, що свідчить про її належність до земель природньо-заповідного фонду та унеможливлює передання цієї ділянки у приватну власність з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства після створення заповідного урочища місцевого значення.

КАС ВС підкреслив, що Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм права, колегія суддів також звертає увагу, що системний аналіз норм чинного законодавства, зокрема, статей 22, 116, 118 ЗК України дає можливість дійти висновку, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.

Отже, державна реєстрація сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі є одним із етапів визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що на день ухвалення рішення, позовні вимоги, що розглядаються у цьому провадженні є безпідставними та не врегульовують у легітимний спосіб правовідносин, які склались з приводу формування земельної ділянки 3521785300:02:003:0391.

Проте колегія суддів вважає такі висновки передчасними, оскільки:

по-перше, суди попередніх інстанцій не з`ясували юридичну природу та підстави існування запису про земельну ділянку № 3521785300:02:003:0391 в Державному земельному кадастрі.

Водночас суди залишили поза увагою питання правового статусу земельної ділянки з кадастровим номером 3521785300:02:003:0391, зокрема, не встановлено, чи виступає рішення № 253 (у первісній редакції) чинною та єдиною правовою підставою для внесення та збереження відомостей про цю ділянку в Державному земельному кадастрі, що є визначальним для оцінки належності обраного прокурором способу захисту.

По-друге, не досліджено наявність або відсутність фактичного перетину меж та накладання земельних ділянок.

Так, судами попередніх інстанцій не витребувано та не надано оцінку належним та допустимим доказам: картографічним матеріалам, схемі розташування земель природно-заповідного фонду та охоронному зобов`язанню.

Проте без дослідження просторових даних неможливо встановити, чи дійсно сформована земельна ділянка накладається на землі заповідного урочища «Червоні скелі», що є необхідною умовою для констатації порушення інтересів держави.

По-третє, не надано оцінки наявності або відсутності «подвійної реалізації» рішення. В цьому контексті суди не дослідили співвідношення між рішеннями ради № 253 та № 839 та не з`ясували, чи призвело внесення змін до автоматичного припинення існування об`єкта цивільних прав (первісної ділянки) або ж рішення № 253 фактично було реалізовано двічі. Відсутність висновків щодо змісту матеріалів кадастрової справи унеможливлює об`єктивне встановлення походження та меж обох земельних ділянок.

По-четверте, не оцінено реальність загрози інтересам держави. Суди не перевірили доводи прокурора про те, що саме лише існування в кадастрі запису про земельну ділянку з цільовим призначенням, що суперечить статусу природно-заповідного фонду, створює перешкоди в реалізації державою права власності та забезпеченні охоронного режиму об`єкта, незалежно від наявності зареєстрованого речового права за третьою особою.

За вимогами частини 4 статті 9 КАС України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною 1 статті 90 КАС України. Цей принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

Одночасно колегія суддів звертає увагу, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Підсумовуючи, КАС ВС встановив, що рішення судів попередніх інстанцій не відповідають вимогам статті 242 КАС України та підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.