Різне написання імені в документах заблокувало реєстрацію квартири: як суд вирішив проблему
ЦНАП відмовив у державній реєстрації права власності через розбіжність в імені заявниці в паспорті та правовстановлюючому документі. Суд встановив юридичний факт належності документа і відкрив шлях до реєстрації права.
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області задовольнив заяву жінки, якій відмовили у реєстрації 1/3 частки квартири через різне написання її імені в офіційних документах. Суд визнав, що правовстановлюючий документ, у якому ім’я зазначене інакше, належить саме заявниці, а розбіжність виникла через переклад з російської на українську мову.
Обставини справи №182/4615/25
Заявниця володіє 1/3 часткою квартири на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого у 2002 році. Інші частки належать її матері, а частка бабусі після смерті останньої була оформлена у спадковому порядку також на матір. Права матері на квартиру вже внесені до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Коли жінка звернулася до Центру надання адміністративних послуг для реєстрації власної 1/3 частки, державний реєстратор повідомив про неможливість проведення реєстраційної дії. Причина — невідповідність імені:
- у паспорті громадянки України ім’я зазначене в одному варіанті;
- у свідоцтві про право власності та довідці БТІ — в іншому.
При цьому всі інші персональні дані збігалися, а розбіжність стосувалася виключно написання імені.
Виправити помилку адміністративним шляхом заявниця не могла, тому звернулася до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.
Позиція суду
Справу розглянули в порядку окремого провадження, оскільки спору про право між сторонами не було. Учасники справи подали заяви про розгляд без їхньої участі.
Дослідивши матеріали, суд встановив, що заявниця є особою, зазначеною у свідоцтві про право власності, попри різне написання імені.
Розбіжність виникла внаслідок різного перекладу імені з російської на українську мову, а не через зміну особи.
Родинні зв’язки, зміни прізвища після шлюбу та спадкові переходи підтверджені належними доказами
Встановлення такого факту має для заявниці безпосереднє юридичне значення, оскільки без цього вона не може реалізувати своє право власності шляхом державної реєстрації.
Суд також зазначив, що закон прямо передбачає можливість встановлення факту належності правовстановлюючого документа особі у разі невідповідності персональних даних у різних документах, якщо іншого порядку усунення такої невідповідності не існує.
Рішення суду
Суд задовольнив заяву та встановив факт належності заявниці свідоцтва про право власності на житло, виданого у 2002 році, яке посвідчує її право на 1/3 частку квартири.
Це рішення дає змогу заявниці звернутися до державного реєстратора та завершити реєстрацію права власності в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Судові витрати у справі окремого провадження не відшкодовувалися.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
