Незаконне призупинення трудового договору під час воєнного стану — постанова Верховного Суду
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу від 8 січня 2026 року № 607/16193/23 (провадження № 61-11693св25) щодо незаконного призупинення трудового договору під час воєнного стану.
Обставини справи
У серпні 2023 року особа звернулася до Акціонерного товариства «Українська Залізниця» з позовом про визнання незаконним та скасування наказу про призупинення дії трудового договору, поновлення дії трудового договору, зобов`язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Позов мотивувала тим, що тривалий час перебувала у трудових відносинах з АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ». З 21 серпня 2017 року займала посаду старшого ревізора відділу з контролю доходів від вантажних та пасажирських перевезень управління внутрішнього аудиту та контролю регіональної філії «Львівська залізниця» Департаменту внутрішнього аудиту та контролю. З 24 лютого 2022 року наказом Товариства № Ц-42/6-В оголошено простій частині працівників, до числа яких ввійшла і позивач. 01 квітня Товариство видало наказ № 389/ос про припинення простою з 01 квітня 2022 року, введеного наказом від 24 лютого 2022 року № Ц-42/6-В, та призупинення дії трудового договору, зокрема, і з позивачем до припинення або скасування воєнного стану у зв`язку з неможливістю надання для виконання роботи внаслідок критичного зменшення обсягів господарської діяльності.
Позивач вважала, що зазначений наказ порушив її права, є дискримінаційним та свавільним, оскільки не визнала наявними підстави для припинення дії трудового договору, в зв`язку з чим просила суд:
- скасувати наказ АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» від 01 квітня 2022 року № 389/ос в частині призупинення з 01 квітня 2022 року дії трудового договору з особою ;
- стягнути з АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» на користь особи середній заробіток за період з 01 квітня 2022 року до дати ухвалення судом рішення по суті спору, в розмірі, розрахованому судом, виходячи з середньоденної заробітної плати позивача за лютий, березень 2022 року у сумі 972,66 грн (з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків та зборів);
- стягнути з АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» на користь особи витрати на професійну правову допомогу у розмірі 20 000 грн.
Рішення судів
Перша інстанція
Суд визнав наказ незаконним у частині призупинення дії трудового договору та частково стягнув середній заробіток.
Апеляційна інстанція
Збільшила суму стягнення до 363 370,65 грн, зазначивши, що компенсація має нараховуватися за весь період вимушеного прогулу, а не лише за час перебування позивачки в Україні.
12 вересня 2025 року АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 серпня 2024 року в частині задоволених позовних вимог, додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 жовтня 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 30 липня 2025 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Рішення Верховного Суду
Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вказане колегія суддів вважає, що касаційні скарги АТ «Українська залізниця» слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки доводи касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, висновки судів першої та апеляційної інстанцій не спростували.
Верховний Суд підтвердив раніше сформований підхід:
- Сам факт військової агресії проти України не є безумовною підставою для призупинення дії трудового договору.
Для правомірного застосування статті 13 Закону необхідна одночасна наявність двох умов:
- Роботодавець не може надати роботу.
- Працівник не може виконувати роботу.
Відсутність хоча б однієї з цих умов робить призупинення договору незаконним.
Чому наказ роботодавця визнано незаконним
Суди встановили, що:
- підприємство продовжувало здійснювати господарську діяльність;
- департаменти аудиту фактично функціонували;
- частину працівників перевели або поновили на інших посадах;
- роботодавець не пропонував позивачці альтернативної роботи та не довів абсолютної неможливості забезпечити її трудовою функцією.
Отже, застосування механізму призупинення було вибірковим і не підтвердженим належними доказами.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
