Смертельне поранення під час конфлікту: Верховний Суд розмежував бійку і самооборону
Верховний Суд роз’яснив критерії відмежування обопільної бійки від дій у стані необхідної оборони та перевищення її меж. Касаційний кримінальний суд дійшов висновку, що у справі про смертельне ножове поранення апеляційний суд неправильно кваліфікував дії засудженого як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть (ч. 2 ст. 121 КК).
ККС ВС наголосив: за встановлених обставин і характеру тілесних ушкоджень ідеться про перевищення меж необхідної оборони, а не про обопільну бійку.
Вирок апеляції змінено, дії перекваліфіковано на ст. 118 КК, покарання — один рік позбавлення волі, з негайним звільненням з-під варти у зв’язку з відбуттям строку.
Обставини справи №233/2245/22
Події розгорталися у Костянтинівці в червні 2021 року. Після словесного конфлікту між обвинуваченим та потерпілим ситуація переросла у фізичне протистояння. За встановленими судами обставинами, потерпілий застосував дерев’яну палицю (держак від швабри), завдаючи обвинуваченому численних ударів і спричинивши йому тілесні ушкодження середнього та легкого ступенів тяжкості, зокрема перелом плечової кістки, забої та гематоми.
Захищаючись, обвинувачений завдав потерпілому одного удару ножем у ділянку грудної клітки. Поранення виявилося смертельним: смерть настала від гострої крововтрати внаслідок ушкодження легені та підключичної артерії.
Суд першої інстанції визнав, що обвинувачений діяв у стані необхідної оборони, але перевищив її межі, і кваліфікував дії за ст. 118 КК. Апеляційний суд, навпаки, дійшов висновку про обопільну бійку та перекваліфікував дії на ч. 2 ст. 121 КК, призначивши сім років позбавлення волі.
Захист наполягав, що апеляційний суд безпідставно відкинув версію необхідної оборони, вийшов за межі апеляційного перегляду, використав недопустимі докази та суперечливо оцінив показання свідків.
Прокурор, зі свого боку, вважав призначене апеляційним судом покарання надто м’яким і наполягав, що дії обвинуваченого взагалі свідчать про умисел на вбивство.
Висновки Верховного Суду
Касаційний кримінальний суд детально розмежував:
- обопільну бійку — коли обидві сторони свідомо використовують фізичну силу з метою завдання тілесних ушкоджень одна одній;
- необхідну оборону та перевищення її меж — коли шкода заподіюється у відповідь на суспільно небезпечне посягання з метою його припинення, але є явно надмірною щодо небезпечності нападу.
ВС звернув увагу на сукупність об’єктивних ознак:
- значну кількість і тяжкість тілесних ушкоджень у обвинуваченого;
- наявність у потерпілого лише одного смертельного ножового поранення без інших ушкоджень, характерних для бійки;
- механізм і локалізацію травм;
- відсутність переконливих доказів активних наступальних дій обвинуваченого до моменту нападу на нього.
Таке співвідношення ушкоджень, за висновком Верховного Суду, виключає обопільну бійку та свідчить, що удар ножем був завданий саме у відповідь на насильницькі дії потерпілого.
Водночас ККС ВС зазначив: хоча обвинувачений не мав прямого умислу на позбавлення життя, він свідомо допустив можливість настання смерті, застосувавши ніж у небезпечній для життя зоні. Це і становить перевищення меж необхідної оборони.
Рішення
Верховний Суд: частково задовольнив касаційну скаргу захисту; відмовив у задоволенні касаційної скарги прокурора; змінив вирок апеляційного суду; перекваліфікував дії засудженого з ч. 2 ст. 121 КК на ст. 118 КК; призначив покарання у виді одного року позбавлення волі; звільнив особу з-під варти у залі суду у зв’язку з фактичним відбуттям строку.
Постанова є остаточною і не підлягає оскарженню.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

















