Апеляційний суд скасував штраф у 17 тисяч для військовозобов’язаного-ВПО: ТЦК не визначив порушену норму закону

Другий апеляційний адміністративний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу територіального центру комплектування та соціальної підтримки та підтвердив рішення суду першої інстанції, яким скасовано постанову про адміністративне правопорушення з одночасним закриттям провадження у справі.

Суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність притягнення внутрішньо переміщеної особи — військовозобов’язаного — до адміністративної відповідальності, зокрема:

• не визначив чітко норму законодавства, яку нібито було порушено;
• допустив суперечності у правовій кваліфікації (ст. 210 і ст. 210-1 КУпАП);
• не врахував примітку до ст. 210 КУпАП щодо електронної інформаційної взаємодії;
• допустив істотні порушення процедури та не підтвердив повноваження посадової особи, яка винесла постанову.

Обставини справи №644/8796/25

Позивач — внутрішньо переміщена особа, яка належить до категорії військовозобов’язаних, — оскаржив постанову ТЦК та СП від 30 липня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно з цією постановою, особу було оштрафовано на 17 000 грн за порушення правил військового обліку, яке полягало у тому, що після прибуття до нового місця проживання вона нібито не стала на військовий облік у семиденний строк. Правопорушення було кваліфіковано із посиланням на ч. 3 ст. 210 КУпАП, а в тексті постанови також зазначались положення ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та ч. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

Індустріальний районний суд міста Харкова 27 жовтня 2025 року визнав цю постанову протиправною, скасував її та закрив провадження у справі. ТЦК та СП оскаржив рішення в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач зазначав, що:

• обов’язок стати на військовий облік після прибуття до нового місця проживання покладається безпосередньо на військовозобов’язаного;
• органи ТЦК та СП мають право фіксувати порушення військового обліку, виявлені в результаті електронної інформаційної взаємодії з державними реєстрами;
• примітка до ст. 210 КУпАП не підлягає застосуванню у цьому випадку.

Висновки апеляційного суду

Правова кваліфікація та визначеність обвинувачення

Апеляційний суд звернув увагу, що в оскаржуваній постанові відсутня чітка і послідовна правова кваліфікація дій позивача.

У документі одночасно містяться посилання на різні норми КУпАП, які передбачають різні склади адміністративних правопорушень, що унеможливлює встановлення, яку саме норму закону було порушено.

Примітка до ст. 210 КУпАП та електронна взаємодія

Суд апеляційної інстанції нагадав, що відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП, положення статей 210 і 210-1 КУпАП не застосовуються, якщо персональні дані призовника або військовозобов’язаного можуть бути отримані держателем Реєстру шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими державними інформаційними системами.

Матеріали справи підтвердили, що ТЦК та СП ще до складання протоколу володів інформацією про фактичне місце проживання позивача, отриманою з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери. Водночас відповідач не надав доказів, що вживав заходів для отримання або актуалізації цих даних у передбачений законом спосіб, або що така можливість була відсутня.

Процесуальні порушення та повноваження посадової особи

Суд також встановив істотні порушення процедури:

• відсутні належні докази роз’яснення позивачеві прав, передбачених ст. 268 КУпАП;
• матеріали справи не містять заяви про визнання правопорушення, на яку посилався відповідач;
• у постанові наявні внутрішні суперечності щодо застосованої статті КУпАП;
• не підтверджено повноваження посадової особи, яка винесла постанову, зокрема відсутні докази виконання нею обов’язків керівника ТЦК та СП.

Суд підкреслив, що відповідно до КУпАП та відомчих інструкцій, справи цієї категорії можуть розглядатися керівником ТЦК та СП або особою, яка належним чином підтвердила виконання його повноважень, чого в даному випадку доведено не було.

Результат розгляду

За наслідками апеляційного перегляду суд дійшов висновку, що відповідач не виконав обов’язок доказування правомірності свого рішення. У зв’язку з цим:

• апеляційну скаргу ТЦК та СП залишено без задоволення;
• рішення суду першої інстанції залишено без змін;
• постанову про адміністративне правопорушення скасовано з одночасним закриттям провадження у справі.

Постанова апеляційного суду набрала законної сили з дня її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, за винятком випадків, прямо передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.