Понад рік поза службою: на Волині суд виніс вирок військовому за два епізоди СЗЧ
Ківерцівський районний суд Волинської області визнав військовослужбовця винним у самовільному залишенні військової частини в умовах воєнного стану та призначив йому покарання у виді п’яти років позбавлення волі. Йдеться про два епізоди тривалої відсутності на службі без поважних причин.
Суд відмовив у застосуванні більш м’якого покарання та звільненні від його відбування з випробуванням, пославшись, зокрема, на правову позицію Верховного Суду щодо підвищеної суспільної небезпечності таких дій під час воєнного стану.
Обставини справи
Справу розглянув Ківерцівський районний суд Волинської області у відкритому судовому засіданні 4 лютого 2026 року (справа № 158/79/26, провадження № 1-кп/0158/50/26).
Обвинувачений — військовослужбовець ЗСУ, раніше судимий (у 2024 році — до штрафу за ч. 1 ст. 125 та ч. 1 ст. 162 КК України, штраф сплачено).
Суд встановив два епізоди самовільного залишення служби:
Перший епізод
12 березня 2024 року військовослужбовець не з’явився вчасно на службу до розташування військової частини та був відсутній без поважних причин з 12 березня по 8 листопада 2024 року. Йдеться про відсутність понад три доби в умовах воєнного стану.
Другий епізод
1 грудня 2024 року він повторно самовільно залишив іншу військову частину та перебував поза службою з 1 грудня 2024 року по 22 листопада 2025 року — також без поважних причин і в умовах воєнного стану.
У вироку наголошено: обвинувачений діяв умисно, усвідомлював протиправність своїх дій, однак не мав наміру назавжди ухилитися від проходження військової служби.
У судовому засіданні військовослужбовець повністю визнав вину, підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини, розкаявся та просив суворо його не карати. Захисник клопотав про призначення більш м’якого покарання із застосуванням ст. 69 КК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою сторін суд не досліджував докази щодо обставин, які ніким не оспорювалися.
Кваліфікація та правова оцінка
Дії обвинуваченого кваліфіковано за ч. 5 ст. 407 КК України — самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Суд зазначив, що цей злочин відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії тяжких.
Обставин, що пом’якшують або обтяжують покарання, суд не встановив. Водночас враховано дані про особу обвинуваченого, його попередню судимість, ставлення до вчиненого та характер правопорушення.
Окремо суд звернув увагу на підвищену суспільну небезпечність самовільного залишення служби в умовах воєнного стану. У вироку наведено посилання на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 30 січня 2024 року у справі № 336/5209/22. Згідно з нею, звільнення військовослужбовців від відбування покарання з випробуванням за такі дії може створювати відчуття безкарності та негативно впливати на військову дисципліну.
Суд дійшов висновку, що виправлення засудженого та запобігання новим злочинам неможливі без ізоляції від суспільства.
Підстав для застосування ст. 69 КК України (призначення більш м’якого покарання) або ст. 75 КК України (звільнення від відбування покарання з випробуванням) суд не вбачив.
Рішення суду
Суд визнав військовослужбовця винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та призначив покарання у виді п’яти років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання обчислюється з моменту фактичного затримання — 22 листопада 2025 року.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишено без змін.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення через суд першої інстанції.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
