Батько вивіз військовозобов’язаного сина за кордон, прикидаючись для цього «тяжкохворим» — суд виніс вирок

18:42, 19 лютого 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Чоловік пред’явив прикордонникам фіктивний висновок ЛКК, після чого його син перетнув кордон як «супроводжуючий».
Батько вивіз військовозобов’язаного сина за кордон, прикидаючись для цього «тяжкохворим» — суд виніс вирок
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Суд у Івано-Франківську визнав місцевого жителя винним в організації незаконного переправлення свого військовозобов’язаного сина через кордон та використанні завідомо підроблених документів. За сукупністю злочинів йому призначили три роки позбавлення волі, однак звільнили від відбування покарання з випробуванням строком на один рік.

Обставини справи

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області розглянув кримінальне провадження (справа № 344/16987/25) щодо пенсіонера, раніше не судимого, якого обвинувачували за ч. 1 ст. 332 та ч. 4 ст. 358 КК України.

Суд встановив, що під час дії воєнного стану та загальної мобілізації чоловік, достеменно знаючи про заборону виїзду військовозобов’язаних чоловіків віком від 18 до 60 років без спеціальних підстав, організував незаконний виїзд свого сина 1990 року народження.

Для цього обвинувачений придбав завідомо підроблені медичні документи на своє ім’я — висновок лікарсько-консультативної комісії та висновок про нібито наявність тяжких порушень функцій організму, які потребують постійного стороннього догляду. Такі документи формально надають право на перетин кордону особі, яка потребує постійного догляду, у супроводі родича першого ступеня споріднення.

18 лютого 2024 року в пункті пропуску «Красноїльськ» у Чернівецькій області чоловік пред’явив прикордонникам підроблені документи та повідомив неправдиві відомості про стан свого здоров’я і необхідність супроводу сином. Унаслідок цього син — як особа, що супроводжує родича, який нібито потребує постійного догляду, — незаконно перетнув державний кордон України.

Того ж дня обвинувачений повернувся в Україну через пункт пропуску «Порубне».

У суді він повністю визнав вину, підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини, пояснив, що має інвалідність ІІІ групи загального захворювання, однак не потребує стороннього догляду. Розкаявся та просив суворо його не карати.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою сторін, не досліджував докази щодо обставин, які ніким не оспорювалися, і обмежився допитом обвинуваченого.

Дії чоловіка кваліфіковано:

  • за ч. 1 ст. 332 КК України — незаконне переправлення осіб через державний кордон України, організація та сприяння такому переправленню;
  • за ч. 4 ст. 358 КК України — використання завідомо підробленого документа.

Суд погодився з правовою кваліфікацією, наданою органом досудового розслідування.

Водночас при призначенні покарання суд врахував, що злочин за ст. 332 КК України належить до нетяжких, а правопорушення за ст. 358 КК України — до кримінальних проступків (ст. 12 КК України).

Суд визнав пом’якшуючими обставинами: повне визнання вини; щире каяття; сприяння розкриттю кримінальних правопорушень. Обтяжуючих обставин не встановлено.

Також враховано особу обвинуваченого: раніше не судимий, пенсіонер, має інвалідність ІІІ групи, не перебуває на обліку у психіатра чи нарколога.

Згідно з досудовою доповіддю органу пробації, ризик повторного правопорушення оцінено як середній, однак можливість виправлення без ізоляції від суспільства визнано реальною.

Рішення суду

Суд призначив:

  • за ч. 1 ст. 332 КК України — 3 роки позбавлення волі;
  • за ч. 4 ст. 358 КК України — штраф у розмірі 850 грн (50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання визначено шляхом поглинення менш суворого більш суворим — 3 роки позбавлення волі.

Водночас, керуючись ст. 75, 76 КК України, суд звільнив засудженого від відбування покарання з випробуванням строком на один рік.

На нього покладено обов’язки: періодично з’являтися до органу пробації; повідомляти про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший