Коли сусід перекрив доступ до криниці на своїй ділянці: Верховний Суд вказав на правильний юридичний інструмент
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду сформулював важливу правову позицію щодо способів захисту у земельних спорах.
КЦС ВС дійшов висновку: якщо особа прагне отримати доступ до води з криниці, що розташована на сусідній земельній ділянці, належним способом захисту є встановлення земельного сервітуту, а не вимога про усунення перешкод у користуванні.
Водночас Суд уточнив межі допустимих позовних вимог у спорах щодо накладення земельних ділянок, встановлення юридичних фактів і компенсації моральної шкоди.
Обставини справи №670/729/22
Позивачка придбала житловий будинок із господарськими спорудами та мала намір приватизувати земельну ділянку під ним. За її твердженням:
- земельна ділянка одного з відповідачів частково накладається на ділянку під її кухнею-сараєм;
- відповідачі приватизували землю без погодження меж із суміжними землекористувачами;
- їй перешкоджають користуватися криницею;
- самовільно встановлено межові знаки, пошкоджено паркан і ворота, висаджено дерева з порушенням правил добросусідства;
- завдано моральної та майнової шкоди.
Позов містив широкий перелік вимог: від внесення змін до приватизаційної документації та проєктів землеустрою — до встановлення фактів і стягнення шкоди.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову. Позивачка подала касаційну скаргу.
Ключові правові питання
Перед Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду постали такі питання:
- Чи є належним способом захисту вимога зобов’язати відповідачів внести зміни до приватизаційних документів?
- Чи можна вимагати усунення перешкод у користуванні криницею?
- Чи можуть вимоги про встановлення фактів бути способом захисту?
- Чи є підстави для компенсації моральної шкоди?
1. Накладення земельних ділянок: що є належним способом захисту
Апеляційний суд встановив, що земельна ділянка відповідача накладається на ділянку під господарською будівлею позивачки, а документацію затверджено без погодження меж із суміжними землекористувачами.
Верховний Суд погодився: право позивачки порушене.
Однак він уточнив: вимога про внесення змін до приватизаційних документів є неналежним способом захисту.
Належний спосіб — скасування рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію та передано ділянку у власність.
Скасування лише державної реєстрації ділянки або права власності не усуває першопричину порушення — рішення про затвердження документації.
2. Доступ до криниці: сервітут замість «усунення перешкод»
Суди встановили, що криниця розташована на земельній ділянці відповідача і належить йому як приналежність житлового будинку.
Позивачка вимагала усунути перешкоди у користуванні криницею.
Верховний Суд сформулював принципову позицію: Якщо особа прагне користуватися водою з криниці, що знаходиться на чужій земельній ділянці, належним способом захисту є вимога про встановлення земельного сервітуту.
КЦС ВС послався на: статті 401, 404 ЦК України (право користування чужим майном — сервітут); статтю 101 ЗК України (властивість «слідування» сервітуту); статтю 47 Водного кодексу України (загальне водокористування).
Сервітут дозволяє законно врегулювати доступ до природного ресурсу без втручання у право власності сусіда.
Вимога ж про «усунення перешкод» у цій ситуації не відповідає природі спірного інтересу.
3. Встановлення фактів — не самостійний спосіб захисту
Позивачка просила встановити, що: криниця є спільною; кухня-сарай належить їй; паркан і ворота є її власністю; під час приватизації було порушено вимоги землеустрою.
Верховний Суд наголосив: встановлення юридичних фактів саме по собі не є способом захисту цивільного права, якщо воно не спрямоване на вирішення конкретного спору про право.
Такі вимоги: не вирішують юридичного спору; не відновлюють порушене право; не можуть розглядатися як самостійні позовні вимоги.
У цій частині рішення попередніх судів скасовано, а провадження — закрито.
4. Моральна шкода: відсутність доказів
Позивачка заявляла про образи, приниження, перешкоджання користуванню майном.
КЦС ВС нагадав стандарт доказування. Для компенсації моральної шкоди необхідно довести: протиправність поведінки, наявність шкоди, причинно-наслідковий зв’язок, вину. Доказів протиправних дій відповідачів не встановлено. У цій частині рішення залишено без змін.
Результат розгляду
Верховний Суд: залишив без змін відмову у вимогах щодо усунення перешкод стосовно паркану, межових знаків, дерев та моральної шкоди; змінив мотивування щодо вимог про криницю та внесення змін до документації; закрив провадження у частині вимог про встановлення фактів.
Постанова набрала законної сили з моменту ухвалення та є остаточною.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
