Знайомий позичив 5 тисяч доларів і перестав виходити на зв’язок: суд зобов’язав боржника повернути гроші

У Львові суд розглянув типову для приватних відносин ситуацію: знайомий позичив 5 тисяч доларів на місяць, написав розписку, але гроші у визначений строк не повернув. Після цього він спершу відкладав розрахунок, а згодом перестав виходити на зв’язок. Позикодавиця звернулася до суду, аби примусово стягнути борг.

Франківський районний суд Львова розглянув справу у заочному порядку — відповідач, попри належні повідомлення, до суду не з’явився і свої заперечення не подав. Дослідивши оригінал боргової розписки та інші докази, суд дійшов висновку, що зобов’язання не виконано, і постановив стягнути з позичальника 5 000 доларів за курсом на день виконання рішення, а також судові витрати.

Обставини справи №465/5254/25

Як встановив суд, 25 вересня 2020 року між сторонами було укладено договір позики у письмовій формі — у вигляді боргової розписки. Позикодавець передала відповідачу 5 000 доларів США зі строком повернення до 25 жовтня 2020 року.

Оригінал розписки, долучений до матеріалів справи, містить істотні умови: сторони зобов’язання; суму позики; дату отримання коштів; строк повернення; особистий підпис позичальника.

Позивач пояснила, що після спливу строку повернення відповідач спочатку обіцяв повернути гроші пізніше, а згодом припинив виходити на зв’язок. Станом на момент звернення до суду борг не був погашений.

Відповідач до суду не з’явився, відзиву не подав, причин неявки не повідомив. Суд визнав таку неявку неповажною та здійснив заочний розгляд відповідно до статей 280–281 ЦПК України.

Правова оцінка суду

Суд виходив із положень статей 1046–1049 Цивільного кодексу України, відповідно до яких:

• договір позики є реальним — вважається укладеним з моменту передання коштів;
• письмова розписка підтверджує як факт укладення договору, так і передачу грошей;
• позичальник зобов’язаний повернути позику у строк і в порядку, визначених договором.

Суд підкреслив, що розписка є належним доказом існування зобов’язання, а збереження її оригіналу у кредитора свідчить про невиконання боржником обов’язку повернення коштів (з урахуванням статті 545 ЦК України).

Окремо суд звернув увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо можливості стягнення боргу саме в іноземній валюті. Зокрема, у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі № 723/304/16-ц Велика Палата підтвердила, що належним виконанням є повернення коштів у тій валюті, яка визначена договором, а суд має право ухвалити рішення про стягнення суми в іноземній валюті.

Таким чином, зобов’язання відповідача визнано простроченим (статті 610, 612 ЦК України), а доказів його виконання суду не надано.

Що вирішив суд

Франківський районний суд Львова: стягнув з відповідача на користь позивача 5 000 доларів США за договором позики від 25 вересня 2020 року — за курсом на день виконання рішення; стягнув 2 074 грн судового збору.

Рішення ухвалено заочно. Відповідач має право протягом 30 днів подати заяву про його перегляд. Апеляційна скарга може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.