Пацієнт хотів отримати компенсацію від лікарні після хибної підозри на онкологію — що вирішив суд
Житель Кам’янського намагався через суд стягнути з міської лікарні понад 190 тисяч гривень. Чоловік вважав, що медики фактично поставили йому смертельний діагноз — рак підшлункової залози з метастазами. Через це він звернувся до приватних клінік у Києві, пройшов додаткові дорогі обстеження, а згодом з’ясував, що злоякісну пухлину не підтверджено.
Пацієнт вимагав компенсувати витрати на обстеження та моральну шкоду за пережитий стрес. Однак Заводський районний суд міста Кам’янського дійшов висновку, що лікарня не встановлювала остаточного діагнозу раку, а лише зафіксувала підозру за результатами комп’ютерної томографії та рекомендувала подальше дообстеження. У задоволенні позову відмовлено повністю.
Обставини справи №208/9639/25
Пацієнт звернувся до лікарні у вересні 2024 року зі скаргами на втрату ваги та біль у животі. Після УЗД йому рекомендували дообстеження.
7 жовтня 2024 року проведено МСКТ органів черевної порожнини з контрастуванням. У висновку зазначено: «КТ признаки tr хвоста поджелудочной железы. Mts в парааортальные и л/узлы ворот селезенки. Хр. холецистит».
Позивач сприйняв це як встановлення смертельного діагнозу — рак підшлункової залози з метастазами.
Надалі він звернувся до приватної клініки LISOD, пройшов ендоУЗД із тонкоголковою біопсією, лабораторні дослідження, МРТ, а також отримав консультації у Києві, зокрема в: Лікарня ізраїльської онкології LISOD Національний науковий центр хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова
За результатами комплексного дообстеження: онкомаркери були в межах норми; гістологічне дослідження не підтвердило злоякісний процес; остаточний діагноз — обмежений панкреонекроз хвоста підшлункової залози з формуванням псевдокіст.
Загальні витрати на обстеження та проїзд склали 91 931,86 грн. Саме цю суму позивач просив стягнути як матеріальну шкоду, а також 100 тис. грн — як компенсацію моральних страждань.
Позиція сторін
Позивач вказував, що лікарня надала неякісну платну медичну послугу — неправильно встановила діагноз онкологічного захворювання. Саме це, на його думку, спричинило необхідність додаткових витрат і моральні переживання через страх перед смертельною хворобою.
Відповідач заперечував проти позову та зазначав: висновок КТ не є клінічним діагнозом, а лише описом візуалізованих змін; у медичній документації зафіксовано «новоутворення під питанням»; пацієнту рекомендовано додаткові обстеження відповідно до протоколів МОЗ; лікар діяв у межах клінічних стандартів.
Оцінка суду
Суд застосував положення статей 22, 23, 1166, 1167 ЦК України та норми Закону «Про захист прав споживачів». Суд наголосив, що для деліктної відповідальності необхідна сукупність чотирьох елементів: протиправна поведінка; шкода; причинний зв’язок; вина.
Тягар доказування протиправності та причинного зв’язку покладається на позивача.
Ключові висновки суду:
У медичній карті відсутній запис про встановлення остаточного діагнозу «рак хвоста підшлункової залози».
Формулювання КТ містить радіологічні ознаки та скорочення («tr», «Mts»), але не є встановленням клінічного діагнозу.
У подальших обстеженнях у LISOD також зазначено диференційний ряд «пухлина / запальний процес», а не підтверджений рак.
Більшість висновків містять застереження: «висновок не є діагнозом».
Суд констатував відсутність доведеного факту протиправної поведінки лікарні та причинного зв’язку між діями відповідача і витратами позивача.
У задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
