Після розлучення колишній чоловік лишився прописаним, а жінка не могла продати будинок — розв’язку довелося шукати в суді

Татарбунарський районний суд Одеської області розглянув спір між колишнім подружжям щодо користування житловим будинком. Власниця половини будинку звернулася до суду з вимогою позбавити колишнього чоловіка права користування житлом, оскільки він залишається там зареєстрованим, хоча, за її словами, після розлучення фактично зник із її життя і в будинку не проживає.

Позивачка зазначала, що після розірвання шлюбу у 2019 році чоловік залишив будинок і поїхав у невідомому напрямку. Де він живе зараз — їй невідомо, зв’язок між ними припинено. Попри це, відповідач досі зареєстрований у будинку, що, на переконання позивачки, заважає їй продати житло.

Обставини справи №515/1881/25

До суду звернулася власниця 1/2 частини житлового будинку з позовом до свого колишнього чоловіка про усунення перешкод у здійсненні права власності.

Позивачка зазначала, що у 2021 році успадкувала половину будинку після смерті матері. Інша половина будинку належала іншій особі, яка померла, а спадкова справа щодо її майна не відкривалася.

За словами позивачки, у її частині будинку зареєстрований відповідач — її колишній чоловік. Шлюб між сторонами було розірвано у 2019 році. Після цього відповідач залишив будинок і, за твердженням позивачки, виїхав у невідомому напрямку.

Позивачка вказувала, що реєстрація відповідача перешкоджає їй повноцінно розпоряджатися майном. Зокрема, вона планувала продати будинок, однак потенційний покупець погоджувався придбати його лише за умови відсутності зареєстрованих осіб.

Спроба зняти відповідача з реєстрації у Центрі надання адміністративних послуг не дала результату, оскільки заявниці повідомили про необхідність згоди іншого співвласника будинку.

У зв’язку з цим позивачка звернулася до суду з вимогою позбавити відповідача права користування житлом.

Позиції сторін та перебіг розгляду

Позивачка в судове засідання не з’явилася, однак її інтереси представляв адвокат, який підтримав заявлені вимоги.

Відповідач відзиву на позов не подав і до суду не з’явився. Суд встановив, що він був належним чином повідомлений про розгляд справи, оскільки судова кореспонденція направлялася на його останню відому адресу. Поштові відправлення повернулися з відміткою про відсутність адресата.

Суд зазначив, що за процесуальним законодавством у такому випадку особа вважається належно повідомленою про розгляд справи. Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом.

Правова оцінка суду

Суд виходив із того, що власник житла має право вимагати усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном. Водночас позбавлення особи права користування житлом можливе лише за наявності передбачених законом підстав.

Згідно із цивільним та житловим законодавством, члени сім’ї власника житла, які вселилися до нього, набувають право користування житлом. Навіть після припинення сімейних відносин таке право не припиняється автоматично.

Суд звернув увагу, що відповідно до статті 405 Цивільного кодексу України член сім’ї власника може втратити право користування житлом, якщо він без поважних причин не проживає у ньому понад один рік. Проте у цій справі позивачка не надала доказів того, що відповідач фактично відсутній у будинку понад цей строк.

Також суду не було надано:

• актів органів місцевого самоврядування про непроживання відповідача;
• показань свідків;
• доказів систематичного порушення відповідачем правил співжиття;
• інформації про наявність у відповідача іншого житла.

Крім того, суд не отримав підтверджень наміру продажу будинку, на який посилалася позивачка.

Суд підкреслив, що сам по собі факт реєстрації особи у житлі не є порушенням права власності. Для задоволення негаторного позову необхідно довести наявність реальних перешкод у користуванні майном.

Під час вирішення спору суд також врахував стандарти Європейського суду з прав людини щодо дотримання балансу між правом власності та правом особи на житло.

Висновок суду

Оцінивши подані докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позивачка не довела факту порушення її прав як власниці житла. Відтак підстав для припинення права користування відповідача будинком суд не встановив.

У результаті Татарбунарський районний суд Одеської області відмовив у задоволенні позову про усунення перешкод у здійсненні права власності житловим будинком.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.