Діти є, але доглядати не можуть: суд в Одесі зобов’язав ТЦК надати відстрочку онуку для догляду за дідом
Одеський окружний адміністративний суд рішенням у справі №420/41488/25 визнав протиправною відмову ТЦК у наданні відстрочки військовозобов’язаному, який здійснює догляд за дідом — особою з інвалідністю ІІ групи. Суд не лише скасував рішення комісії, а й обрав прямий спосіб захисту — зобов’язав надати відстрочку.
Обставини справи
Позивач звернувся до ТЦК із заявою про надання відстрочки від мобілізації на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» — як особа, що здійснює постійний догляд за дідом з інвалідністю ІІ групи.
На підтвердження заяви він подав документи, передбачені Порядком №560, зокрема:
- довідку МСЕК та інші документи, що підтверджують інвалідність діда і потребу в постійному догляді;
- акт про здійснення догляду;
- документи про родинні зв’язки;
- підтвердження отримання компенсації за догляд;
- медичні документи щодо батька позивача (інвалідність ІІІ групи).
Комісія при ТЦК відмовила у наданні відстрочки (протокол №57 від 26.11.2025), пославшись на те, що у особи з інвалідністю є члени сім’ї першого ступеня споріднення (діти), які повинні здійснювати догляд.
Позиції сторін
Позивач зазначав, що фактично є єдиною особою, здатною здійснювати догляд, оскільки:
- один із дітей особи з інвалідністю має інвалідність (за матеріалами справи — ІІІ групи);
- інша дитина є пенсіонером за віком.
Відповідач (ТЦК) наполягав, що наявність родичів першого ступеня споріднення виключає право на відстрочку.
Оцінка суду
Одеський окружний адміністративний суд, аналізуючи положення пункту 14 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ та Порядку №560, сформулював такі ключові підходи.
1. Наявність родичів — не лише формальний критерій
Умова щодо відсутності членів сім’ї першого ступеня споріднення підлягає оцінці не формально, а з урахуванням їх фактичної здатності здійснювати догляд.
2. Непрацездатність має значення
Особи з інвалідністю та особи пенсійного віку є непрацездатними. За встановлених у справі обставин суд дійшов висновку, що вони об’єктивно не можуть забезпечити належний догляд за особою з інвалідністю ІІ групи.
3. Тлумачення норми — на користь особи
Суд застосував підхід in dubio pro persona, зазначивши, що у разі сумнівів норми мають тлумачитися таким чином, щоб забезпечити ефективний захист прав особи, яка потребує догляду.
4. Докази були достатніми
Подані позивачем документи повністю відповідали вимогам Порядку №560 і підтверджували право на відстрочку.
У підсумку суд встановив, що інших осіб, які б могли здійснювати догляд за дідом, фактично немає.
Рішення суду
Одеський окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував рішення комісії ТЦК про відмову у відстрочці; зобов’язав відповідний орган надати позивачу відстрочку від призову за мобілізацією; стягнув із відповідача судові витрати.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
