Пенсіонер тричі судився з ПФУ: після виплати 190 тисяч гривень він домігся ще й компенсації за затримку

Сьомий апеляційний адміністративний суд підтвердив: затримка виплати пенсійних сум, у тому числі донарахованих за рішенням суду, є підставою для компенсації втрати частини доходів. Відповідний обов’язок покладається на орган, який здійснює виплату, зокрема на орган Пенсійного фонду.

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду в Житомирській області залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін.

Обставини справи №240/23881/25

Позивач оскаржив бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів.

Передумовою спору стали два попередні рішення Житомирського окружного адміністративного суду:

• від 10 травня 2022 року — про перерахунок та виплату пенсії з 1 грудня 2019 року;
• від 12 жовтня 2023 року — про нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії.

На виконання цих рішень орган Пенсійного фонду здійснив перерахунок і визначив заборгованість із пенсійних виплат (понад 190 тис. грн), однак компенсацію за порушення строків виплати не нарахував і не виплатив.

Позивач звернувся до суду з вимогою визнати таку бездіяльність протиправною та зобов’язати відповідача провести нарахування і виплату компенсації.

Суд першої інстанції позов задовольнив. Пенсійний фонд оскаржив це рішення.

Оцінка апеляційного суду

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та виклав такі правові підходи.

Компенсація є обов’язковою у разі затримки доходів

Суд застосував положення Закону України № 2050-ІІІ та Порядку № 159, відповідно до яких:

• компенсація проводиться у разі затримки виплати доходів на один і більше календарних місяців;
• до доходів належать, зокрема, пенсії та всі передбачені до них доплати;
• обов’язок щодо компенсації покладається на орган, що здійснює відповідні виплати.

Підстави виникнення боргу значення не мають

Суд наголосив, що компенсація втрати частини доходів нараховується незалежно від порядку та підстав нарахування доходу, підлягає виплаті як у разі добровільного нарахування, так і при виконанні судового рішення.

Отже, донараховані за рішенням суду суми пенсії є доходом у розумінні Закону № 2050-ІІІ, а їх несвоєчасна виплата є підставою для компенсації.

Відсутність попереднього нарахування не впливає на право

Суд окремо підкреслив: право на компенсацію не ставиться у залежність від того, чи були відповідні суми попередньо нараховані, але не виплачені.

Юридично значущими є обставини:

• чи було порушено строки виплати доходу;
• коли фактично здійснено виплату;
• чи підтверджено право на відповідний дохід (зокрема, судовим рішенням).

Компенсація має компенсаторний характер

Суд звернув увагу, що така компенсація:

• спрямована на відновлення купівельної спроможності доходу;
• зумовлена інфляційними процесами та зростанням цін;
• не є разовою виплатою у звичайному розумінні.

Розрахунок — компетенція органу, а не суду

Апеляційний суд підкреслив, що обчислення суми компенсації здійснює відповідний орган (зокрема, Пенсійний фонд); суд не підміняє цей орган, а лише перевіряє законність його дій або бездіяльності.

Висновок суду

Колегія суддів дійшла висновку, що:

• Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не здійснило нарахування та виплату компенсації всупереч вимогам законодавства;
• суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та застосував норми матеріального і процесуального права;
• доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків.

У зв’язку з цим апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін.

Постанова набрала законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню як справа незначної складності.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.