На Буковині чоловік відмовився від мобілізації після ВЛК — апеляція призначила реальний строк
Чернівецький апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції в частині звільнення від відбування покарання з випробуванням у справі про ухилення від мобілізації. Суд визначив, що призначене покарання у вигляді трьох років позбавлення волі має відбуватися реально, оскільки підстав для застосування умовного покарання не було.
Обставини справи №715/1600/25
Суди встановили, що обвинувачений — військовозобов’язаний — під час дії загальної мобілізації пройшов військово-лікарську комісію та був визнаний придатним до військової служби.
15 березня 2024 року у приміщенні ТЦК в селищі Глибока він категорично відмовився від призову на військову службу. Цей факт було зафіксовано актом відмови, який чоловік підписав особисто. При цьому він був належним чином повідомлений про кримінальну відповідальність за ухилення від мобілізації.
Глибоцький районний суд визнав його винуватим за ст. 336 Кримінального кодексу України та призначив покарання у вигляді трьох років позбавлення волі. Водночас суд застосував ст. 75 КК України та звільнив обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням строком на один рік.
Серед обставин, які врахував суд першої інстанції, були відсутність судимостей, позитивна характеристика за місцем проживання, а також релігійні переконання обвинуваченого. Зокрема, встановлено, що він є служителем релігійної організації Свідків Єгови в Україні та обіймає відповідну духовну посаду.
Позиції сторін
Прокурор оскаржив вирок виключно в частині призначеного покарання. Він не ставив під сумнів доведеність вини або кваліфікацію дій, однак вказував, що звільнення від відбування покарання є необґрунтованим.
На думку сторони обвинувачення, суд першої інстанції не врахував належним чином умови воєнного стану, суспільну значущість виконання обов’язку щодо захисту держави та необхідність забезпечення превентивної мети покарання.
Захист заперечував проти апеляційної скарги та наполягав, що суд першої інстанції належно мотивував можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, а доводи прокурора мають припущений характер.
Оцінка апеляційного суду
Апеляційний суд погодився з доводами прокурора та дійшов висновку про неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність.
Суд підкреслив, що застосування ст. 75 КК України є правом, а не обов’язком суду, і можливе лише за наявності переконливих підстав для висновку про можливість виправлення особи без відбування покарання.
Колегія суддів зазначила, що обставини, на які послався районний суд — відсутність судимостей, позитивна характеристика та релігійні переконання обвинуваченого — можуть бути враховані при визначенні міри покарання, однак самі по собі не є достатніми для звільнення від його відбування.
Окремо суд наголосив, що в умовах воєнного стану та загальної мобілізації покарання за ухилення від призову має забезпечувати досягнення його мети, визначеної ст. 50 КК України, зокрема запобігання вчиненню аналогічних правопорушень іншими особами.
Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції не навів достатніх і переконливих мотивів, які б підтверджували можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання.
Що вирішив суд
Чернівецький апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу прокурора та:
- скасував вирок суду першої інстанції в частині застосування ст. 75, 76 КК України;
- залишив без змін кваліфікацію дій та розмір покарання;
- визначив, що покарання у вигляді трьох років позбавлення волі підлягає реальному відбуванню.
Початок строку відбування покарання обчислюватиметься з моменту затримання особи на виконання вироку.
Вирок апеляційного суду набрав законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржений у касаційному порядку протягом трьох місяців.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
