Верховний Суд визначив юрисдикцію спорів щодо скасування наказів Мін’юсту та повноваження БЕБ
Верховний Суд вказав, що спір за позовом юридичної особи про визнання протиправним та скасування наказу Мін'юсту щодо анулювання реєстраційних дій про зміну керівника та кінцевого бенефіціарного власника підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Бюро економічної безпеки України має право звертатися до Мін’юсту зі скаргою на такі реєстраційні дії з метою реалізації Закону України «Про санкції».
Деталі справи
Верховний Суд у складі палати Касаційного господарського суду для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав і цінних паперів розглянув касаційну скаргу Мін'юсту у справі за позовом ТОВ до скаржника за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача про визнання протиправним та скасування наказу та за позовом третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору − Компанії до Мін'юсту за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача − БЕБ про визнання протиправним та скасування наказу.
Після зміни державним реєстратором відомостей про керівника та кінцевого бенефіціарного власника ТОВ, БЕБ, вважаючи такі дії такими, що могли порушувати санкційне законодавство, звернулося до Мін’юсту, який розцінив це звернення як скаргу, скасував реєстраційні дії та видав наказ про їх анулювання. ТОВ та Компанія оскаржили цей наказ у суді, стверджуючи що БЕБ не мала повноважень подавати скаргу.
Господарський суд, рішення якого залишив без змін апеляційний господарський суд, позов задовольнив.
Ухвалою Верховний Суд передав справу на розгляд СП КГС ВС для можливого відступу від раніше висловленого висновку щодо господарської юрисдикції таких спорів, зазначивши що вони можуть підлягати розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки пов’язані з процедурними порушеннями Мін’юсту та захистом прав у сфері публічно-правових відносин, а також з огляду на віднесення цієї категорії справ законодавцем до юрисдикції адміністративних судів.
Рішення Суду
СП КГС ВС зауважила, що визначення юрисдикції повинно базуватися на суті спору, характері правовідносин, змісті та юридичній природі обставин справи. Навіть якщо спір пов’язаний з діями органу державної влади, він може залишатися приватноправовим, якщо предметом оскарження є порушення корпоративних або майнових прав конкретних суб’єктів господарювання.
Спір щодо скасування наказу Мін’юсту є приватноправовим, оскільки він безпосередньо впливає на корпоративну структуру, управління товариством та реалізацію корпоративних прав його учасників. Участь суб’єкта владних повноважень у таких правовідносинах не змінює природу спору, якщо його суть — захист корпоративних прав. Спір у справі безпосередньо пов’язаний з діяльністю та управлінням юридичною особою, отже, позивач правильно звернувся з позовом саме в порядку господарського судочинства.
Верховний Суд дійшов висновку, що БЕБ має право звертатися до Міністерства юстиції зі скаргою на реєстраційні дії у разі виявлення ознак порушення санкційного законодавства, навіть якщо Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб − підприємців та громадських формувань» не містить прямої вказівки на це. Звернення БЕБ до Мін’юсту є участю у реалізації та моніторингу ефективності державної санкційної політики у сфері економічної безпеки у зв’язку з виконанням покладених на нього функцій відповідно до ст. 22 Закону України «Про Бюро економічної безпеки».
За результатами розгляду касаційної скарги скасовано рішення судів попередніх інстанцій та ухвалено нове рішення про відмову в позові.
Постанова СП КГС ВС від 9.02.2026 року у справі № 910/10897/24.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
