Ветерана звинуватили у «здачі молодих хлопців в ТЦК»: суд відмовив у позові про наклеп у Facebook через недоведене авторство

Бучацький районний суд Тернопільської області відмовив у задоволенні позову ветерана та громадського діяча, який вимагав визнати недостовірними образливі публікації про себе у Facebook, зобов’язати їх видалити та стягнути компенсацію моральної шкоди. Йшлося про дописи, в яких його звинувачували у нібито незаконній діяльності, пов’язаній із передачею чоловіків до ТЦК, та супроводжували образливими висловлюваннями.

Суд встановив: позивач не зміг довести, що саме відповідач є автором або поширювачем цих дописів. Без встановлення цієї обставини суд визнав неможливим притягнення конкретної особи до відповідальності, а отже — і задоволення позову.

Обставини справи №595/297/25

Позивач звернувся до суду з вимогою визнати недостовірною інформацію, поширену в Facebook на сторінці, яку він вважав належною відповідачу.

Предметом спору стали публікація та коментарі, в яких, зокрема, містилися твердження: «ці дві морди в Тернополі ймовірно заробляють по 500 грн за кожного молодого хлопця, якого здають в ТЦК…», а також «Не ТЦК платить за такі послуги, а саме замовники, які хочуть відправити на війну своїх ворогів, то використовують цих злодюжок, як посередників». Окрім цього, у коментарях зазначалося: «кажуть, що спеціально третю дитину робив для того, щоб втекти з війська…».

Позивач стверджував, що ці висловлювання подаються як фактичні твердження, які приписують йому протиправну діяльність, пов’язану з нібито передачею осіб до територіальних центрів комплектування, і не є лише оціночними судженнями. На його думку, така інформація є наклепницькою, принижує честь, гідність і ділову репутацію та формує негативне ставлення до нього як до ветерана, громадського діяча і керівника благодійної організації.

Окремо позивач наголошував, що поширення таких заяв у період суспільної напруги довкола мобілізації створює ризики для його безпеки та безпеки членів родини, а також впливає на довіру до діяльності очолюваного ним благодійного фонду.

У зв’язку з цим він просив суд визнати інформацію недостовірною, зобов’язати відповідача її видалити та спростувати, заборонити подальше поширення аналогічних відомостей і стягнути моральну шкоду.

Позиція відповідача

Відповідач заперечував проти позову і зазначав, що відсутні належні докази його причетності до публікацій. Він наголошував, що скріншоти не підтверджують ані авторства, ані належності сторінки, а самі висловлювання мають характер припущень і оціночних суджень, які охоплюються свободою вираження поглядів.

Крім того, відповідач вказував на відсутність доказів моральної шкоди та причинно-наслідкового зв’язку між публікаціями і заявленими наслідками.

Висновки експертизи

Суд врахував висновок судової лінгвістичної експертизи, яка встановила, що поширені висловлювання мають негативний і образливий характер та стосуються конкретної особи. При цьому частина з них містить фактичні твердження, які можуть підлягати перевірці, а частина — є оціночними судженнями, зокрема через використання формулювань «ймовірно» та «кажуть».

Водночас експертиза не встановлювала автора публікацій і не досліджувала технічні дані щодо належності акаунта.

Оцінка суду

Суд виходив із того, що у справах про захист честі, гідності та ділової репутації позивач повинен довести, зокрема, факт поширення інформації конкретною особою.

Суд зазначив, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що саме відповідач є власником сторінки у Facebook та автором спірних дописів. Надані скріншоти не дають змоги однозначно ідентифікувати особу, яка розмістила інформацію.

Окремо підкреслено, що соціальні мережі дозволяють створювати акаунти без підтвердження особи, а тому без додаткових технічних досліджень встановити автора публікацій неможливо. При цьому сторони не ініціювали проведення комп’ютерно-технічної експертизи для ідентифікації власника акаунта.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач не довів, що саме відповідач є особою, яка поширила спірну інформацію. У зв’язку з цим суд не перейшов до оцінки її достовірності.

Рішення суду

Суд відмовив у задоволенні позову в повному обсязі. Відповідно, не підлягають задоволенню і вимоги про спростування інформації, її видалення, заборону подальшого поширення, а також стягнення моральної шкоди.

Суд також зазначив, що вимога про відшкодування моральної шкоди є похідною від встановлення факту протиправного поширення інформації конкретною особою, а тому за відсутності такого встановлення не підлягає задоволенню.

Рішення може бути оскаржене до апеляційної інстанції протягом 30 днів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.